У пошуках інноваційних підходів до організації дошкільної освіти науковці та практики все частіше звертають свої погляди на різновікові групи — об’єднання в одній групі дошкільного закладу дітей різного віку.
Для української освітньої системи така практика не нова.
На початку становлення української суспільної дошкільної освіти різновікові групи були нормою. З часом така практика відійшла в минуле.
Але сьогодні у містах, містечках, селищах та селах знову функціонує значна кількість так званих малокомплектних дошкільних навчальних закладів, які містять від однієї до трьох груп різновікового об’єднання дітей.
До такого способу організації дітей звертаються навіть багатокомплектні ДНЗ, наприклад, у літній період, у період зимових канікул чи під час карантинів.
Окрім того, в Україні є дошкільні навчальні заклади, де різновікове об’єднання дітей є головним принципом організації освітнього процесу. Серед таких закладів —
- ті, що працюють за системою Марії Монтессорі
- вальдорфські дошкільні заклади.
Скільки дітей повинно бути в різновіковій групі,
визначено у ЗУ «Про дошкільну освіту» — 15 осіб.
Робота з різновіковими групами
Атмосфера груп малокомплектних ДНЗ зазвичай посімейному тепла й затишна.
Діти почуваються в колективі групи впевнено й комфортно, адже тут:
- можна бути активними і конструктивно діяльними
- створено сприятливі умови для прояву відкритості та взаєморозуміння між дітьми різного віку.
Взаєморозвиток
У взаємодії дітей різного віку — старших і молодших — найліпше реалізовуються соціальні здібності:
- можливість виявити повагу, емпатію та демократичну свідомість
- змога продемонструвати моральну компетентність
- пережити радість ініціативи й узяти на себе відповідальність.
Саме різновікове об’єднання дітей дає змогу закласти основи такої моральної цінності, як неупереджений інтерес до людей з іншою культурною основою, особливостями психофізичного розвитку.
У таких умовах ефективно діє основний механізм навчання дітей дошкільного віку — наслідування.
Дитина у перші сім років свого життя шляхом вільного наслідування може засвоїти багато з того, що їй необхідно для первинної орієнтації в світі. Перебуваючи у різновіковій групі, діти взаємонавчаються та взаємозбагачуються:
- старші дошкільники демонструють зразки дій та допомагають молодшим навчатися, грати, спілкуватися, обслуговувати себе
- молодші — дають змогу старшим відчути себе дорослими, відповідальними, впевненими у своїй спроможності.
Молодші діти досить легко, без спеціального навчання, засвоюють знання, стиль взаємин, навички діяльності, реакції на дії інших.
Додаткові можливості для професійного розвитку педагога
Працюючи одночасно з дітьми різного віку, постійно спостерігаючи за їхніми віковими та індивідуальними особливостями розвитку, вихователь вибудовує динамічну гнучку систему реагувань та викликів, що стимулюють цей розвиток.
Різні можливості, різні інтереси, потреби, здібності, здатності дітей до комунікації — на все це потрібно:
- швидко реагувати
- продумувати способи організації дітей
- відмовлятися від однозначної уніфікації.
Тож професійна компетентність педагога зростає разом із розвитком здатності критично переоцінити набуті підходи, віднайти додаткові ресурси, включити власні інсайти.
Труднощі роботи у різновіковій групі
Найпершою причиною труднощів може стати недостатня обізнаність педагогів із психофізичними особливостями дітей різного віку.
Досить часто вихователі слабко орієнтуються в:
- особливостях розвитку мотиваційної сфери
- специфіці вольового розвитку та саморегуляції на різних вікових етапах
- закономірностях когнітивного розвитку.
Здебільшого вихователь орієнтується на один вік (частіше це — старший дошкільний вік) і постійно ніби «підтягує» молодших дітей. Але такий підхід зумовлює дискомфорт, емоційне напруження, тривогу й невпевненість як у молодших, так і в старших дошкільників.
Для планування вихователь має орієнтуватися у програмах розвитку дітей різних вікових груп, щоб:
- зіставляти програмні вимоги з віковими та індивідуальними особливостями дітей
- організовувати спільну діяльність.
Виникають труднощі, коли необхідно:
- ефективно розподіляти увагу
- розуміти й бачити одночасно кожну дитину і всю групу в цілому
- забезпечувати розвиток кожної дитини відповідно до її можливостей.
Проблеми виникають в організації розпорядку та режиму дня. Орієнтуючись на традиційні способи організації життєдіяльності дітей, витрачають удвічі–втричі більше часу на спеціально організовані форми роботи, зокрема заняття, аніж їхні колеги в звичайних дитсадках.
Зі значними труднощами педагоги різновікових груп стикаються під час планування освітньої діяльності та реалізації запланованого у різновікових групах. А ще коли керівники малокомплектних ДНЗ намагаються відобразити в річному плані всі форми роботи, пропоновані для планування діяльності у звичайних дошкільних закладах.
Поради до планування у різновіковій групі
Завідувач (директор) малокомплектного ДНЗ має:
- узгодити взаємодію вихователів, помічників вихователів та батьків дітей
- ретельно продумувати річний план.
Якщо у дошкільному закладі одна–дві групи, то кількість тематичних та фронтальних перевірок має бути оптимальною.
Не варто переобтяжувати працівників різними формами роботи, спрямованими на підвищення професійної компетентності.
Календарне планування має відображати основні форми роботи з дітьми різного віку. При цьому в плані бажано вказувати, хто з дорослих перебуватиме з окремими підгрупами дітей.
Як розписати режим дня різновікової групи у співпраці
