Початкові школи й гімназії залишаться: що насправді змінить реформа старшої школи
Останніми днями серед учасників освітнього процесу активно поширюються повідомлення, які викривлено подають інформацію про реформу старшої школи. Це викликає занепокоєння серед батьків та освітян, а також формує хибне сприйняття змін.
Про Держстандарт профільної середньої освіти
Міністерство освіти і науки України наголосило, що такі маніпуляції виникають через брак зрозумілих роз’яснень щодо мети та етапів реформи. У зв’язку з цим МОН надало детальне пояснення щодо нововведень та спростувало поширені міфи.
Що передбачає реформа старшої школи?
📌 Вибірковість профілів і предметів: Учні матимуть змогу обирати профілі навчання та відповідні дисципліни. У кожній громаді має бути достатньо закладів освіти, які пропонуватимуть різні напрями, а не лише гуманітарний профіль.
📌 Реформування мережі шкіл: Старшокласники навчатимуться у великих ліцеях, що дасть змогу формувати більше профільних груп і створювати повне навантаження для вчителів. Також ліцеї оснастять необхідним обладнанням.
📌 Відокремлення ліцеїв: Оптимальним рішенням є функціонування окремих ліцеїв для старшокласників, оскільки вони потребують інших підходів до навчання. Це дасть змогу запровадити змінні групи замість класів, а також модульне вивчення предметів.
Що не змінюється?
- Гімназії та початкові школи НЕ закриватимуть: Проте частина закладів може змінити свій статус: одні стануть ліцеями, інші — гімназіями чи початковими школами. Наприклад, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже діє один академічний ліцей (незабаром їх буде два), а решта шкіл стали гімназіями (1–9 класи) або початковими школами (1–4 класи).
- Початкова школа залишатиметься якомога ближче до місця проживання дітей: Це закріплено законодавчо, і жодних змін у цій нормі не передбачається.
- Кількість учнів у класах не зміниться: Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі та 30 у базовій.
Де навчатимуться діти після змін у мережі шкіл?
🔹 Якщо школа стане ліцеєм (лише 10–12 класи) — учні 1–9 класів перейдуть до іншого закладу громади.
🔹 Якщо школа стане гімназією (1–9 класи) — після 9 класу учні зможуть вступити до ліцею, коледжу або закладу профтехосвіти.
За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання
Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?
Держава вже виділяє кошти на оснащення ліцеїв лабораторіями та майстернями. У 2024 році на пілотні 10 класи спрямовано 500 млн грн на оснащення кабінетів природничих, математичних та технологічних дисциплін.
У 2025 році ще 500 млн грн буде спрямовано на обладнання для біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій у майбутніх ліцеях.
У 2023 році 1,22 млрд грн субвенції було спрямовано на природничі кабінети, а у 2024-му — 1,39 млрд грн на оснащення освітніх галузей. Інвестиції в освіту продовжуватимуться.
Як наголошують у МОН, реформа — це складний процес, який вимагає розуміння та підтримки з боку громад. Освітяни, батьки та влада мають діяти спільно, орієнтуючись на інтереси дітей та майбутнє держави.
Відомство залишається відкритим до конструктивного діалогу та роз’яснень і закликає критично оцінювати інформацію про реформу, не піддаючись на маніпуляції.
