Відокремлені ліцеї — не закриття шкіл: МОН спростовує міфи та пояснює реальні зміни

Останніми днями серед учасників освітнього процесу активно поширюються повідомлення, які викривлено подають інформацію про реформу старшої школи. Це викликає занепокоєння серед батьків та освітян, а також формує хибне сприйняття змін.

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Міністерство освіти і науки України наголосило, що такі маніпуляції виникають через брак зрозумілих роз’яснень щодо мети та етапів реформи. У зв’язку з цим МОН надало детальне пояснення щодо нововведень та спростувало поширені міфи.

Що передбачає реформа старшої школи?

📌 Вибірковість профілів і предметів: Учні матимуть змогу обирати профілі навчання та відповідні дисципліни. У кожній громаді має бути достатньо закладів освіти, які пропонуватимуть різні напрями, а не лише гуманітарний профіль.

📌 Реформування мережі шкіл: Старшокласники навчатимуться у великих ліцеях, що дасть змогу формувати більше профільних груп і створювати повне навантаження для вчителів. Також ліцеї оснастять необхідним обладнанням.

📌 Відокремлення ліцеїв: Оптимальним рішенням є функціонування окремих ліцеїв для старшокласників, оскільки вони потребують інших підходів до навчання. Це дасть змогу запровадити змінні групи замість класів, а також модульне вивчення предметів.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Засідання педагогічної ради: які інтерактивні методи обрати
• Педагог — автор професійних рішень, або Як вийти за межі шкільних шаблонів

Що не змінюється?

• Гімназії та початкові школи НЕ закриватимуть: Проте частина закладів може змінити свій статус: одні стануть ліцеями, інші — гімназіями чи початковими школами. Наприклад, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже діє один академічний ліцей (незабаром їх буде два), а решта шкіл стали гімназіями (1–9 класи) або початковими школами (1–4 класи).
• Початкова школа залишатиметься якомога ближче до місця проживання дітей: Це закріплено законодавчо, і жодних змін у цій нормі не передбачається.
• Кількість учнів у класах не зміниться: Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі та 30 у базовій.

Де навчатимуться діти після змін у мережі шкіл?

🔹 Якщо школа стане ліцеєм (лише 10–12 класи) — учні 1–9 класів перейдуть до іншого закладу громади.

🔹 Якщо школа стане гімназією (1–9 класи) — після 9 класу учні зможуть вступити до ліцею, коледжу або закладу профтехосвіти.

Програма підвищення кваліфікації Система забезпечення якості освіти: нова українська школа

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання

ХОЧУ НАВЧАТИСЯ👌

Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?

Держава вже виділяє кошти на оснащення ліцеїв лабораторіями та майстернями. У 2024 році на пілотні 10 класи спрямовано 500 млн грн на оснащення кабінетів природничих, математичних та технологічних дисциплін.

У 2025 році ще 500 млн грн буде спрямовано на обладнання для біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій у майбутніх ліцеях.

У 2023 році 1,22 млрд грн субвенції було спрямовано на природничі кабінети, а у 2024-му — 1,39 млрд грн на оснащення освітніх галузей. Інвестиції в освіту продовжуватимуться.

Як наголошують у МОН, реформа — це складний процес, який вимагає розуміння та підтримки з боку громад. Освітяни, батьки та влада мають діяти спільно, орієнтуючись на інтереси дітей та майбутнє держави.

Відомство залишається відкритим до конструктивного діалогу та роз’яснень і закликає критично оцінювати інформацію про реформу, не піддаючись на маніпуляції.