Щороку грудень веде нас у чарівну казку. Принаймні раз на рік казка має бути присутня в житті кожної людини. Адже в наш складний час людям неабияк потрібно відчувати всередині себе та у світі довкола любов, красу й світлу надію. А що, як не казка з її терапевтичними ресурсами, може вселити в людей надію? Дітям і дорослим важливо сподіватися і вірити, що в їхньому житті, як і в казці, завжди перемагатиме добро. Завітавши до оселі, казка чудодійним чином перетворює думки, наміри і дії людей, стосунки між ними, їхні плани на життя — добрі, чисті, щирі, багатогранні й різнобарвні у своїй красі й людяності.
Про те, як читати дітям казки та в чому криється їх розвивальний вплив на дитину, ідеться в грудневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».
Окрім цього, у журналі ви знайдете статті, автори яких розглядають проблемні аспекти поведінки дітей, зокрема кусання та тиковий розлад.
Яку казку ми запросимо до себе в дім, у дитячу кімнату, такою буде й атмосфера в родині, такими виростуть син і донька, так ставитимуться вони до навколишнього світу, із таким багажем знань будуватимуть вони взаємини з іншими людьми, створюватимуть власні сім’ї. Про те, як саме казка виявляє такий могутній вплив на дитину, ідеться у статті «Казка — місточок, по якому в душу дитини входить добро». Слухаючи казки, діти проникають у сюжет, заряджаються енергією, співчувають персонажам, а відтак у них з’являється внутрішній імпульс допомогти та захистити. Це все має проявитися й закріпитися в реальному житті. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, у яких дитина проявила б почуття, пережиті під час читання казки. Дитина має навчитися співчувати та діяти в реальності.
Старший дошкільний вік є заключним у періоді дошкільного дитинства. Його вважають кризовим, і одним із проявів цієї кризи є емоційна нестійкість. Дитина в цьому віці намагається привернути до себе увагу, інколи й не дуже адекватними способами. Утім дорослий не завжди обирає правильну тактику поведінки і починає сварити дитину за її «кривляння» та «істерики», часто не розуміючи, із чим вони пов’язані. У чому криються причини емоційної нестійкості старшого дошкільника, та як цьому може зарадити казка, читайте в статті «Розвиток емоційної сфери дитини за допомогою казки»
Ситуація, коли хтось із дітей у групі починає кусати інших дітей, а подекуди й дорослих, виникала в роботі чи не кожного вихователя. Хтось намагається самостійно розв’язати проблему, зосереджуючи весь свій педагогічний досвід, а хтось одразу звертається за порадою до практичного психолога: «Зробіть із ним щось, він кусається». Тож у статті ««Кусюча» проблема, або Як відучити дитину кусатися» читайте про те, як практичний психолог має допомогти вихователям, відучити «кусючок» від поганої звички і заспокоїти батьків покусаних дітей? Звісно, кусаються не всі діти, а лише деякі. Проте відучити дитину від цієї поганої звички дуже непросто в будь-якому віці. Аби віднайти шляхи подолання такої поведінки, спершу маємо зрозуміти, чому діти кусаються.
Нервовий тик — доволі поширене неврологічне порушення у дітей. Діти з нервовими тиками майже нічим не відрізняються від однолітків, хіба що часто кліпають або покашлюють. Тож, що таке нервові тики, чому вони виникають та як їх побороти читайте у статті «Транзиторний тиковий розлад у дітей»
Особливості використання казкотерапії в роботі з дошкільниками, організовуємо роботу із сенсорного розвитку дітей раннього віку, фізичний та психічний розвиток дитини: шукаємо золоту середину, право практичного психолога на щорічну додаткову відпустку у зв’язку з ненормованим робочим днем, умови надання щорічної грошової винагороди за попереднім місцем роботи, перелік публікацій журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» у 2015 році — усе це та багато іншої корисної інформації читайте на сторінках грудневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».
