Створіть із дітьми математичне місто з геометричних фігур, розв’яжіть віршовані задачі та дізнайтеся секрет чарівної павутинки
Логіко-математичний розвиток дитини дошкільного віку
Логіко-математичний розвиток дитини — це якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій.
Логіко-математична компетентність — уміння дитини самостійно здійснювати (у межах вікового періоду):
- класифікацію геометричних фігур, предметів, множин;
- серіацію, тобто впорядкування за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі;
- обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.
Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників
Державні вимоги щодо опанування дошкільниками математики представлені у Базовому компоненті дошкільної освіти. Так, у межах освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» визначено такі результати освітньої діяльності:
- дитина орієнтується в сенсорних еталонах, порівнює предмети за формою, величиною, кількістю;
- упорядковує об’єкти за зростанням чи зменшенням величини, за розміщенням;
- орієнтується у просторі та на площині;
- розуміє властивості часу, володіє часовими поняттями, знає послідовність пір року, днів тижня, частин доби;
- встановлює причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами в довкіллі;
- знаходить нове у знайомому та знайоме у новому, намагається самостійно робити висновки;
- моделює, експериментує в довкіллі; використовує умовно-символічні зображення тощо;
- розуміє зміст деяких математичних понять, відношення між числами, цифрами, кількістю предметів;
- лічить у межах 10;
- складає задачі-драматизації та задачі-ілюстрації.
Вказано ще й інші прояви логіко-математичної компетентності дитини на кінець дошкільного віку.
Як бачимо, йдеться не лише про суто математичні поняття і оперування навичками лічби, порівняння, орієнтування. Очікувальні результати досягнень дітей значно ширші і універсальніші. Акцент ставиться не тільки на математичних, а й на логічних уміннях, формуванні здатності мислити критично, системно, творчо, узагальнювати і робити висновки.
Математичні ігри для дошкільнят
Математичні дидактичні ігри для дошкільнят є одним із основних методів опанування дітьми математичними уявленнями і поняттями. Численні експериментальні дослідження довели, що, наприклад, у формуванні просторових і часових уявлень провідними методами є дидактичні ігри і вправи. А при ознайомленні дітей з формою і величиною поряд з ігровими методами і прийомами використовують наочні і практичні.
Як стверджує Олена Брежнєва, д-р пед. наук, забезпечити логіко-математичний розвиток дітей вдається саме при вмілому поєднанні ігрових методів і методів прямого навчання. Звісно, що гра не перевантажує дітей розумово і фізично, а натомість захоплює. Тож розглянемо приклади математичних ігор для дітей, щоб збагатити вас практичним матеріалом, яким ви зможете скористатися в роботі з дітьми.
Цікаві математичні ігри для дошкільнят
Логіко-математичні ігри для дітей середньої і старшої групи
Назва | Мета | Хід гри |
Логіко-математична вправа «Місто» | - вправляти в умінні розрізняти й називати геометричні фігури, порівнювати їх висоту
- закріплювати поняття «висота предмета»
| Вихователь пропонує дітям створити математичне місто, у якому мешкатимуть геометричні фігури. Діти обирають один зі способів групування будинків: за кольором, за розміром — вулиці великих, маленьких і середніх фігур; за формою — квадратна, кругла, трикутна, прямокутна вулиці. На будинки наклеюють папірці з номерами і відповідно до них розміщують будинки на вулицях. Відтак розселяють мешканців. Можна за допомогою символів намалювати «адресу» певного будинку. Наприклад, круглий червоний маленький будинок, аби мешканці міста могли ходити одне до одного в гості |
Логіко-математична вправа «Зима — це добре чи погано?» | - розширювати уявлення про різні прояви зими
- вправляти в умінні логічно мислити, порівнювати, робити висновки
| Вихователь озвучує твердження про зиму, скажімо: «Добре, що багато снігу», — а діти мають підібрати факти, що доводять це твердження (так, бо можна ліпити сніжки, снігову бабу; сніг захищає рослини від морозу; можна кататися на санках, лижах, ковзанах; сніг зігріває землю, зволожує її). Відтак вихователь озвучує протилежне твердження: «Погано, що багато снігу». Обґрунтування цього твердження дітьми можуть бути такими: якщо багато снігу, важко ходити; диким тваринам та птахам складно знаходити під снігом їжу; мокрий сніг псує взуття, можна промочити ноги тощо |
Логіко-математична вправа «Віршовані задачі» | - вправляти в умінні виконувати усні обчислення
- удосконалювати навички лічби
- розвивати увагу, логічне мислення
| Діти відгадують загадки: 1. В’яже бабуся-лисиця
Трьом онукам рукавиці.
«Подарую вам, онуки,
Рукавичок по дві штуки,
Бережіть, не загубіть!».
Скільки всіх? Перелічіть! 2. Мчать на санчатах
Четверо малят.
Троє з них дівчата,
Скільки ж тут хлоп’ят? 3. Ось сніжинка і ялинка,
Ще ялинка і сніжинка.
Скільки є усіх ялинок?
Скільки всього є сніжинок? 4. Горобець і три синиці
Всі летять до годівниці.
Скільки птахів, підкажіть,
Будуть вдячні за обід? 5. На сніжку біля хати
Метушаться цуценята.
Двоє білих, наче сніг,
Троє чорних. Скільки всіх? |
Логіко-математична вправа «Чарівна павутина» | - закріплювати знання цифр і літер
- вправляти в орієнтуванні у просторі
- розвивати логічне мислення
| Вихователь: «У казковому лісі живе Павук, який плете свою Чарівну Павутину. Ми можемо сплести на цій павутині свої фігури, якщо з’єднаємо точки за кодом (шифром). Потрібно пам’ятати, що відлік починається від центру «павутини», а кожна з ліній має своє «ім’я» (буква)». Діти отримують аркуші із зображеною схемою та код руху, а відтак знаходять на «павутині» відповідні точки і з’єднують їх по порядку. Наприклад: А2 – У4 – О2 – В4 – Ж2 – К4 – М2 – С4 – А2. На одній «павутині» можна виконати два завдання різними кольорами. 
|
Програмові завдання | Дидактичні форми, методи, засоби | Уміння, що характеризують рівень досягнень дитини |
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ |
- Створювати позитивний емоційний фон для навчання
- Стимулювати розвиток творчої уяви
- Розвивати абстрактне мислення
- Стимулювати бажання розв’язувати математичні завдання
| | - Виявляти свободу, ініціативу у виборі завдань логіко-математичного змісту
- Вигадувати продовження казки, розповіді на споріднені теми
- Користуватися математичною термінологією
- Зв’язно розмірковувати, користуючись простими словесними конструкціями
|
ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК |
Кількість та лічба |
- Ознайомлювати з цифрами від двох до п’яти
- Формувати навички лічби від двох до п’яти шляхом утворення множин з різною кількістю об’єктів
- Розвивати уявлення про те, що число віддзеркалює лише кількість предметів і не залежить від їх якості та просторового розміщення
- Навчати диференціювати порядкові та кількісні числівники
| | - Перелічувати предмети, звуки, рухи
- Рахувати на слух, на дотик, за допомогою зору
- Перетворювати рівність у нерівність і навпаки
- Визначати кількість предметів, розміщених у рядок, по колу, хаотично
|
Величина |
- Порівнювати два предмети за довжиною, шириною, висотою
- Будувати серіаційний ряд за величиною у висхідному та низхідному порядку від найдовшого/ найкоротшого до найширшого/ найвужчого
| - Проблемні ігрові ситуації
- Прийом попарного порівняння, протилежності/парності математичних понять
| - Користуватися прийомами обстеження — тактильно-зорового, рухового
- Розповідати про розмір кожного елемента в ряду величин, обирати з-поміж усіх предметів найкоротший/ найдовший, найширший/ найвужчий
|
Форма |
- Ознайомлювати з трикутником як геометричною фігурою
- Навчати розпізнавати та називати трикутник на основі порівняння й протиставлення
| - Проблемні ігрові ситуації
- Сюжетні картинки, дидактичні й сюжетно-дидактичні ігри
| - Визначати властивості трикутника шляхом обстежувальних рухів — накладанням, прикладанням, показом кутів, сторін, вершин
- Моделювати різновиди трикутників
- Упізнавати й розрізняти круг, квадрат, трикутник, знаходити ці фігури довкола себе
|
Простір |
- Формувати вміння орієнтуватися в просторі відносно свого тіла
- Навчати визначати та називати напрямки: вперед-назад, вправо-вліво, вгору-вниз
| - Ігри типу «Мандрівники», «Прогулянка лісовими стежинами»
- Виготовлення колективного колажу «Незвичайний простір»
| - Називати напрямки, характеризувати власне місцезнаходження словами — математичними термінами
- Виконувати прості інструкції, діяти чітко, впевнено, спрямовувати своє тіло, обираючи правильний напрямок
|
Час |
- Розширювати уявлення про частини доби, їх послідовність
- Навчати свідомо оперувати поняттями «учора», «сьогодні», «завтра»
- Навчати користуватися простою круговою моделлю частин доби та пір року
| - Сюжетні картинки, дидактичні й сюжетно-дидактичні ігри
- Колективна робота — виготовлення колажу «Час навколо нас»
| - Розуміти цілісність доби через засвоєння узагальнювального поняття того, що будь-які взяті послідовно частини доби утворюють загальне поняття «доба»
|
Використано матеріали посібника: Теорія і методика логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. — К. Щербакова, О. Брежнєва. — Мелітополь: 2015.
