«Світло й темрява в житті людини»: заняття для дошкільників

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Мета:

• формувати в дітей уявлення про освітлювальну силу вогню;
• продемонструвати різні освітлювальні пристрої;
• розширювати уявлення дітей про:

— користь світла
— різні види освітлення
— роль світла і вогню у житті людей і тварин.

Обладнання та матеріали:

• текст «Казки про світлячка»
• картинки або слайди із зображенням світлячка
• кольоровий папір
• клей
• ножиці
• кишенькові ліхтарики
• свічка
• запальничка
• сірники
• ліхтар великий
• мобільний телефон
• ілюстративний матеріал за змістом заняття.

Хід заняття

Вихователь:

Діти, пропоную вам розглянути предмети, що лежать на моєму столі, й визначити, що між ними спільного.

Діти висувають свої припущення, поступово доходять висновку, що всі предмети, а саме свічка, запальничка, сірники, великий ліхтар, кишеньковий ліхтарик, мобільний телефон, можуть випромінювати світло, запалюватися, загорятися. Відтак вихователь проводить з дітьми бесіду.

Запитання для бесіди:

• Чи стикалися ви з вогнем? За яких обставин?
• Чи є вогонь удома в кожного з нас? Наведіть приклади.
• Якими словами можна описати силу вогника свічки/настільної лампи/каміна/люстри/кишенькового ліхтарика/ліхтаря, який використовує під час роботи шахтар?
• Чи всі зігрівальні/освітлювальні пристрої виділяють однакову кількість тепла /світла?
• Чому в цій низці предметів розташований мобільний телефон? Чи можна його теж використовувати для освітлення?
• Що потрібно робити, якщо в приміщенні раптово вимкнеться світло?

Моделювання несподіваної
проблемної ситуації

У приміщенні групи раптово гасне світло. Вихователь заспокоює дітей і вмикає ліхтарик, запалює свічки, створюючи атмосферу загадковості.

Вихователь:

Ось ми з вами й повернули світло в кімнату. А чи знаєте ви, діти, хто такі світлячки? Правильно, це маленькі симпатичні жучки. Ті з вас, хто хоч раз був у вечірньому лісі влітку, могли бачити маленькі зелені вогники. Їх можна помітити у траві, у кроні дерева або ж у повітрі. Це і є світлячки — маленькі комашки, які з настанням темряви «запалюють свої ліхтарики» і перетворюють темний ліс на чарівний і казковий. Про одного такого сміливого світлячка я вам зараз розповім казочку.

Вихователь демонструє дітям картинки або слайди із зображенням світлячка, читає казку невідомого автора.

Казка про світлячка

Колись давно світлячки дуже вихвалялися, що мають ліхтарики. Ще б пак, адже коли настає ніч, усюди темно, і лише у вікнах їхніх будиночків мерехтить світло. Та одного разу найменший, найдопитливіший світлячок на ім’я Крихітка пішов далеко з дому й помітив це лише тоді, коли сині сутінки вже оповили ліс. Крихітка був сміливим світлячком, а тому не розгубився — він засвітив свій ліхтарик і, освітлюючи шлях, поквапився додому.

Раптом хтось його покликав. Це був мурашка, який тягнув додому товсту соломинку. «Стій-но, — гукнув він світлячкові, — не біжи так швидко. Я шукав придатний матеріал, аби полагодити дах мурашника, і ось, коли знайшов цю соломинку, мене застала ніч. Довелося повзти навмання. А тут раптом ти з’явився зі своїм ліхтариком. Як добре, що я тебе зустрів. Підсвіти мені, будь-ласка», — звернувся мурашка до світлячка. «Звісно, я тобі підсвічу», — відповів світлячок і пішов стежинкою, освітлюючи шлях не лише собі, а й мурашці. І від цього на душі у Крихітки стало добре й радісно.

Він довів свого супутника до мурашника і в цю саму мить побачив багато вогників на стежці. Це були світлячки. «Де ти блукав? — запитали вони схвильовано Крихітку. — У кожному нашому будиночку є світло, і лише у твоєму темно. Куди це годиться?», — обурилися світлячки. Тоді Крихітка розповів їм про свої пригоди, а мурашка від усієї душі подякував Крихітці за допомогу і зник у мурашнику. Світлячки зніяковіли і глибоко замислилися над цим випадком. Відтоді вони більше не замикалися ввечері у своїх будиночках, а виходили на стежку освітлювати шлях тим комахам, що заблукали. А ще тішили себе думкою про те, як чудово бути світлячком. І лише іноді, згадуючи випадок із Крихіткою,
їм усім ставало трішки соромно…

Після читання казки вихователь вмикає світло
в кімнаті або відкриває штори і проводить із дітьми підсумкову бесіду.

Запитання для підсумкової бесіди:

• Як звати головного персонажа казки? Хто він, де мешкає?
• Яка пригода трапилася зі світлячком?
• Яка роль світлячків у лісі?
• Чи є в лісі інше освітлення — Сонце, Місяць, зірки?
• Якими словами можна охарактеризувати світлячка Крихітку? Чи можна назвати його сильним/слабким/хоробрим/сміливим/жадібним?
• Чому світлячкам із казки іноді стає соромно?
• Як гадаєте, чи добре бути світлом?
• А хто запалює ввечері світло у вікнах наших будинків?
• Чи можуть світлячки допомагати людям освітлювати приміщення? Якщо ні, то чому?

Творча діяльність

Вихователь пропонує дітям виготовити із паперу різноколірні ліхтарики для світлячків. На Схемі подано послідовність виготовлення простих паперових ліхтариків. Ліхтарики мають бути різного розміру (маленькі, великі, середні) та різного кольору — три-чотири кольори (жовтий, синій, зелений) залежно від кількості дітей у групі.

Завершивши творчу роботу, вихователь проводить
з дітьми рухливу гру з паперовими ліхтариками.

Олена Брежнєва,
доцент кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету, канд. пед. наук