Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Скачайте описи дослідів «Вогонь знайомий і чужий» у зручному форматі
| Назва досліду | Мета | Опис |
| Тінь |
| Вихователь запалює сірник і тримає його на відстані 10-15 см від стіни. Потім світить на сірник ліхтариком і звертає увагу дітей на те, що на стіні відображається тільки рука та сам сірник. Висновок: вогонь не відкидає тіні, оскільки не перешкоджає проходженню світла крізь себе |
| Невидимий вогонь | Вихователь підносить аркуш паперу до полум’я свічки, не торкаючись видимої частини полум’я. Через кілька секунд папір задимиться, на ньому з’явиться коричнева пляма, потім — полум’я. Висновок: не можна близько підходити до вогню, бо можна обпектися. Не варто також підносити близько до вогню різні предмети. Адже вони можуть загорітися і нанести шкоду людині або стати причиною пожежі | |
| Вогнетривка кулька |
| Для проведення досліду знадобиться дві гумові кульки, свічка, сірники та вода. Вихователь запалює свічку, надуває кульку й тримає її над полум’ям свічки доти, доки кулька не лусне. У другу кульку вихователь наливає воду, зав’язує її і знову підносить до полум’я свічки. У результаті кулька з водою витримує температуру полум’я свічки. Висновок: під дією температури повітря в надутій кульці нагрівається, а отже — розширюється. І кулька лускає. Вода, що в кульці, поглинає тепло, яке виділяє полум’я свічки. Тому сама кулька не займеться і не лусне |
| Вулкан |
| Вихователь пропонує взяти заздалегідь приготовані конуси та наповнити їх «лавою», тобто додати такі речовини: 1 чайна ложка соди; 0,5 чайної ложки мийного засобу; 0,5 чайної ложки сухої червоної фарби. Діти готують суміш і наповнюють конуси-«вулкани». Вихователь додає оцет, і діти спостерігають за реакцією |
| Веселка з води | Для досліду знадобиться: ємкість із водою (ванна, тазик), ліхтарик, дзеркало, аркуш білого паперу. На дно ємкості вихователь кладе дзеркало та спрямовує на нього світло ліхтарика. Відбите від дзеркала світло відтак необхідно «зловити» на папір, де воно відобразиться у вигляді веселки. Висновок: світло є джерелом кольору. Тож веселка, що з’явилася, відображає спектр кольорів | |
| Яка доброта на дотик? |
| Вихователь: «Я принесла вам свічечку. Уявімо, що це людина. Яка вона? Чи приємно вам дивитися на свічку? Що ви відчуваєте, коли підносите руку над свічкою? (Відповіді дітей.) Так і добра людина випромінює красу і тепло. На неї не лише приємно дивитися, її теплом можна й зігрітися. А тепер я накрила свічку склянкою. Щось змінилося? А що відчувають ваші ручки? Як ви думаєте, яку людину символізує ця свічка? (Відповіді дітей.) Отже, накрита свічка — холодна, це людина, на яку приємно дивитися, але вона дбає лише про себе й не робить добра іншим, тому біля неї холодно». Висновок: добра людина ділиться з іншими своїм душевним теплом. Кажуть, що в неї гаряче серце. А зла людина не має душевного тепла, у неї, так би мовити, крижинка замість серця» |
| Як можна загасити вогонь |
| Вихователь ставить на металеву тацю кілька свічок і запалює їх. Діти розглядають предмети на столі: ємкості з водою, піском, ґрунтом; порожня склянка, та висловлюють припущення, які з них можна використати, аби загасити полум’я. Наприклад, одну свічку залити водою, інші — засипати піском чи ґрунтом. Вихователь разом з дітьми перевіряє їх припущення. Висновок: невеликий вогонь можна загасити, поливши його водою, засипавши піском або землею. Обговорення: Чи можна загасити свічку за допомогою порожньої склянки? Як? Вихователь накриває свічку порожньою склянкою — і полум’я згасає. Чому? Висновок: вогонь не може існувати без повітря. Отже, вогонь можна загасити, припинивши надходження повітря |
| Куля-блискавка |
| Вихователь за допомогою двох повітряних куль моделює блискавку. Проводити дослід ліпше в темному приміщенні. Вихователь надуває дві продовгуваті кулі. Потім, стежачи за тим, щоб вони не притулялися одна до одної, обидві одночасно натирає шматочком шерстяної тканини. Повітря, що всередині куль, наелектризується. Якщо кульки наблизити одна до одної, залишивши між ними мінімальну відстань, то від однієї до другої почнуть «пробігати» іскри, створюючи світлові спалахи. Водночас чути слабке потріскування, що нагадує грім під час грози |
| Водяний підсвічник |
| Вихователь бере недовгу стеаринову свічку і склянку води. В основу свічки на кілька сантиметрів він вставляє нагрітий цвях. Вихователь ставить свічку в склянку з водою — це і буде підсвічник. Над поверхнею води мають залишитися тільки гніт і краєчок свічки. Відтак вихователь запалює гніт свічки. Діти спостерігають за полум’ям. Свічка горітиме досить довго. Здається, що полум’я ось-ось випалить свічку до рівня води і згасне. Але цього не відбудеться. Вода охолоджує стеарин ззовні, краї свічки плавляться повільніше й навколо гніту утворюється заглиблення. Свічка догорить майже до самого кінця. І, крім того, полум’я свічки в такому свічнику ніколи не стане причиною пожежі. Адже зрештою вода погасить гніт |
