Психологічний супровід педагога у дитячому садку

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Психологічний супровід молодого спеціаліста складається із трьох етапів

Діагностування

Проведіть діагностування молодого спеціаліста, щоб виявити ресурси для подальшої роботи, оцінити його професійні наміри, мотиви діяльності. Інтерпретовані дані є основою для подальшого консультативного етапу та розвитку професійної діяльності педагога.

Проводьте діагностичну роботу у два етапи:

• первинний
• моніторинговий.

Проводьте первинну діагностику молодого спеціаліста у форматі знайомства.

Використовуйте для вивчення індивідуальних особливостей молодого спеціаліста як особистості, так і професіонала, такі методики:

• опитувальник «Аналіз мотивації діяльності педагога-початківця»;
• тест «Як ви знаєте педагогічну психологію?» (на основі тестів Наталії Молодцової або Марини Єрмолаєвої тощо).

Для моніторингу професійної адаптації використовуйте такі методики:

• тест Белбіна;
• тест «Оцінка агресивності педагога»;
• методика «Якорі кар’єри».

Отримані дані зафіксуйте в індивідуальній карті результатів діагностування в межах психологічного супроводу молодого спеціаліста для розроблення плану необхідної допомоги, наприклад, корекції професійного світогляду, стилю педагогічної взаємодії, профілактики стресів тощо.

Консультування молодого спеціаліста

Упродовж навчального року консультуйте молодого спеціаліста з різних тем та проблем за його особистими зверненнями.

За результатами первинної діагностики проведіть індивідуальну консультацію молодого спеціаліста, зокрема з питань мистецтва комунікації:

• як організувати дітей та утримувати їхню увагу впродовж певного часу
• методи і прийоми, що сприяють створенню навчальної атмосфери
• як знайти спільну мову з батьками чи колегами
• шляхи подолання труднощів у спілкуванні з адміністрацією дошкільного навчального закладу
• особисті страхи (страх невдачі, некомпетентності, низького професійного оцінювання тощо) та шляхи їх подолання.

Індивідуальну консультацію розпочніть із діагностичної бесіди, поставивши, наприклад, такі запитання:

• Які ваші очікування щодо педагогічної діяльності?
• Як ви почуваєтеся в образі педагога?
• Чи подобається вам ця робота?
• Що вас може спонукати до роботи?
• Опишіть улюбленого (та неприємного) педагога з вашого дитинства. З якими персонажами їх можна порівняти? Як ви вважаєте, на якого персонажа будете схожі саме ви? Чому?
• Які у вас виникають страхи щодо вашої посади? Що саме бентежить? Чому? Як цього можна позбутися?
• Яким, на вашу думку, має бути професійний педагог? Що потрібно для того, щоб ним стати?

Корегуйте і змінюйте запитання безпосередньо під час індивідуальної консультації, адже не завжди є можливість передбачити відповіді та поведінку працівника.

Спостерігайте за поведінкою молодого спеціаліста під час консультації — його позою, жестами та іншими невербальними сигналами, паузами, обмовками тощо.

Періодичність проведення індивідуальних консультацій визначайте за результатами первинної діагностики.

Під час бесід надавайте рекомендації щодо організації професійної діяльності, щоб уникнути перевтоми та низьких показників роботи.

Індивідуальна програма роботи

За результатами первинної діагностики визначте корекційно-розвивальний етап психологічного супроводу молодого спеціаліста.

Створіть індивідуальну програму роботи з педагогом, якщо потрібна більш тривала корекція професійних страхів, працівник схильний до професійного вигорання або не може влитися в педагогічний колектив дошкільного навчального закладу.

Проведіть релаксаційні заняття, навчайте методів професійної рефлексії, аутотренінгу, розвивайте вміння педагога уявляти позитивний результат своєї роботи.

Використовуйте такі вправи, як:

• уявити себе в улюбленому місці
• уявити себе впевненим педагогом
• уявити себе під час відкритого заходу, виступу
• уявити себе в порожньому домі, розставити там меблі тощо

Під час виконання вправ описуйте все до найменших дрібниць: колір, розмір, пору року, температуру повітря, час доби, оточення, свої відчуття, бажання.

Перед початком такої роботи з педагогом розслабте його, зніміть фізичне напруження: запропонуйте сісти зручніше, заплющити очі, відчути по черзі руки, ноги, спину, шию, голову, обличчя. Або напружити та розслабити по черзі названі частини тіла.

Уявляючи улюблені місця, порожні домівки, кімнати, молодому спеціалісту легше розслабитися після складного дня, зняти стрес. Уявивши себе упевненим педагогом або під час виступу, відкритого заходу, він зможе сформувати позитивні відчуття від своєї роботи, упевненість у собі, можливість передбачити певні труднощі, знайти вихід зі складних ситуацій. Увімкніть спокійну музику під час вправ. Потім запропонуйте педагогу намалювати те, що він уявляв. Це дасть змогу практичному психологу оцінити деталі, проаназізувати, над чим ще потрібно попрацювати, що обговорити тощо.

Під час адаптаційного періоду відвідуйте групу, в якій працює молодий спеціаліст, задля спостереження за його роботою з дітьми.

Організуйте роботу молодого спеціаліста з педагогом-наставником, до якого він зможе звернутися під час підготовки до роботи, отримати методичну допомогу, відвідати заняття та інші форми роботи.

Оцінюйте результативність психологічного супроводу засобами моніторингової діагностики, що змогу відкоригувати програму індивідуальної роботи надалі.

Проведіть моніторингову діагностику двічі впродовж першого року професійної діяльності молодого спеціаліста.

За матеріалом Олени Голощапової, практичного психолога Костянтинівського ліцею із загальноосвітньою школою I–II ступенів, Донецька обл.