експерт з дошкільної освіти, д-р пед. наук, професор
Яка роль гри та іграшок у ранньому розвитку дитини? Які ігри та іграшки обрати дітям першого, другого та третього років життя? Яким технічнім вимогам мають відповідати сучасні іграшки? На ці та інші запитання відповідають експерти
Ранній розвиток дитини — достатньо актуальна нині тема в освітньому просторі України. У теоретичному полі все частіше з’являються дисертаційні дослідження з проблем раннього дитинства, множиться кількість статей про освіту та виховання дітей раннього віку. На практиці можна помітити, що збільшилася кількість закладів освіти із широким спектром освітніх послуг для батьків та малюків; збагатилася інфраструктура раннього дитинства — вражає розмаїття іграшок, книжок, засобів гігієни, одягу тощо. При цьому не лише оптимізувати освітній процес у групах раннього віку ЗДО намагаються сучасні теоретики та практики. Передусім вони прагнуть привернути увагу батьків до того, наскільки перші три роки життя дітей важливі для їхнього становлення й розвитку в майбутньому.
Серед ключових стимулів становлення особистості дитини, її гармонійного розвитку в перші роки життя особливе місце посідає предметно-ігрова діяльність.
Гра — надзвичайно важливий елемент розвитку дитини, адже під час різних видів гри дитина:
набуває цінного й значущого досвіду, що позначається на подальшому розвитку;
здобуває нові знання та навички.
Для дитини гра — це її дитяча «робота». Вирішальну роль у забезпеченні можливостей для різноманітних видів гри — спонтанної, символічної, за правилами — відіграють дорослі. Однак чимало батьків, ба навіть педагогів, переконані, що навчати дитину грати не потрібно. Ніби як ігрові навички формуються в неї спонтанно — у міру того, як вона зростає й збагачується її життєвий досвід. Такий підхід — хибний. Як і думка про те, що для дитини раннього віку достатньо наситити середовище яскравими іграшками, і вони (іграшки) самі «зроблять свою справу». Утім, як свідчить досвід, становлення ігрової діяльності й забезпечення її впливу на розвиток дитини — процес значно складніший. І самого лише ігрового середовища, хай навіть супероблаштованого, недостатньо. Важлива також активна участь в дитячій грі дорослого. Саме дорослий має показати малюкові, як діяти з іграшками, осмислено спрямовувати його ігрові дії. Усе це допоможе дитині ознайомитися з предметним світом, дізнатися про його якості та властивості.
Ранній розвиток: роль іграшки
Дії з іграшкою — перший вид гри, який ініціює сама дитина ще в перші місяці життя. Від народження іграшки для дитини — не стільки предмет для гри, забавка, скільки потужний засіб пізнання. Саме через іграшку малюк сприймає предметний світ, вчиться розрізняти предмети за назвами, якостями та властивостями. Тому завдання дорослих — створити сприятливі умови, у яких дитина відкриватиме для себе навколишній світ й освоюватиме власне «Я». Для цього потрібно оточити її спеціальними іграшками. Це мають бути іграшки, що збагачують та урізноманітнюють зовнішні враження, привертають увагу до властивостей та якостей предметів. Розмаїття яскравих кольорів, звуків, форм, фактур має сприяти сенсорному розвитку дитини.
Іграшки стимулюють рухову активність, сприяють формуванню життєво важливих рухів та розвитку сенсорно-моторної координації. Під час взаємодії з іграшками в дитини виникають зорові, слухові, тактильні реакції. Вона намагається утримати іграшку, дослідити її властивості. Поява результативних, повторних дій — ознака поступового пізнавального розвитку малюка.
Розвивальний потенціал іграшки зійде нанівець, якщо до гри не долучатиметься дорослий. Він має коментувати все, що сприймає малюк, багаторазово повторюючи слова-назви, слова-дії, слова-якості: «Це — годинник», «Це — м’ячик», «Це — чашка» тощо. Спілкування дорослого з дитиною, яке супроводжує ігрові дії з іграшками, поступово набуває емоційно-опосередкованого характеру. Водночас коментарі дорослого щодо дій з предметами, запитання, вигуки, повторювані слова із запрошенням до спільних дій сприяють у майбутньому розвитку мовлення малюка.
Роль дорослих у становленні ігрової діяльності дитини полягає не лише в тому, щоб придбати відповідні віку іграшки. Передусім їхнє завдання — грамотний, адекватний віковим особливостям малюка супровід ігрової діяльності. Утім, які ж іграшки все-таки потрібні дитині на різних етапах зростання?
Іграшки від 0—6 місяців
Для немовляти 2—3-х місяців доречними будуть підвіски на кронштейнах, фігурки тварин, ляльок. Бажано, щоб вони були стилізовані, але не надто, з акцентами на окремих характерних деталях, вмонтованими руховими та звуковими механізмами. Такі іграшки зазвичай підвішують над грудьми дитини на відстані 40—60 см або показують малюкові, якого дорослий тримає на руках.
Для дитини 5—6-ти місяців актуальними будуть інші іграшки. Це пов’язано з тим, що піврічний малюк вже змозі схопити, утримати іграшку, маніпулювати нею. Тож йому потрібні передусім брязкальця, сюжетні іграшки різного розміру, фактури, кольору, а також дрібні іграшки на кшталт кубиків, кілець тощо. Перевагу слід віддавати брязкальцям, а також фігуркам і лялькам, що завдяки різноманітним наповнювачам оснащені додатковими сенсорними ефектами, як-от потріскування, шарудіння, поскрипування тощо. Іграшки варто підвішувати на висоті 10—15 см на грудьми дитини, даючи їй змогу торкнутися привабливого предмета, обстежити його. Дрібніші іграшки радимо вкладати в руки малюка, який намагається викинути їх з манежу, ліжечка, а потім отримати назад.
На цьому етапі мало зацікавити дитину іграшкою. Дорослий має стимулювати рухову активність малюка, розміщуючи іграшки так, щоб «примусити» його не лише тягнутися до них, а й перевертатися, підводитися, спираючись за опору. У цьому допоможуть іграшки, які дитина зможе самостійно привести в рух, натиснувши кнопку, штовхнувши. Це, приміром, пластмасові м’ячі, павуки, що «повзуть», музичні циліндри.
Іграшки від 6—12 місяців
У другому півріччі першого року життя немовлята вчаться сприймати пласке зображення, потроху починають «розглядати» картинки. Тому радимо збагатити іграшковий асортимент книжками-іграшками з крупними та яскравими предметними картинками. Зображення тварин, людей у таких книжках має бути реальним і не фрагментарним, а повним.
Від дев’яти місяців варто потроху закріплювати з дитиною назви іграшок та предметів, які її оточують. Багаторазове повторення тих самих слів, виразів допоможе малюку зорієнтуватися серед речей та навчитися діяти спільно з дорослим — брати, віддавати, діставати тощо.
Наприкінці першого року життя дитина усвідомлює характерні для предметів дії й навчається відповідно взаємодіяти з ними: катає м’яч, штовхає автомобіль, ставить посуд на стіл, заколисує ляльку. Також у цей період дитина вчиться ходити. Тому незамінним «другом» для неї може стати каталка з твердою ручкою, яку вона штовхатиме перед собою. Така іграшка дає малюку ілюзію опори, допомагає координувати рухи й тримати рівновагу. Схожу функцію виконує й великий яскравий м’яч, який тримає в руках дитина, роблячи перші кроки.
Враховуючи інтерес малюків до звукових іграшок на кшталт брязкалець та озвучених фігурок, в останній чверті першого року життя радимо використовувати також найпростіші музичні інструменти та іграшки зі звукоімітацією. Наприклад, ігрові будиночки, мультицентри тощо. Звучання в них має бути приємним, мелодійним і помірно голосним.
Іграшки для дитини 2—3 років
На другому — третьому році життя ігрова діяльність дитини змінюється:
за змістом — розвиватися сюжетно-відображувальна гра;
характером взаємодії ігрових партнерів — у ранньому віці переважають одиночні ігри та «ігри поряд».
З огляду на це малюку потрібні відповідні іграшки. Розглянемо, які саме.
Конструктивні іграшки
Сюжетно-відображуальна гра нерозривно пов’язана з конструюванням, що сприяє розвитку нескладних сюжетів. Тому одна з улюблених іграшок дитини у віці 2—3-х років — набір будівельних матеріалів у зручній для зберігання упаковці. Деталі в таких наборах — цеглини, кубики, пластини — обов’язково мають бути достатньо великі, зручні, щоб тримати в руці. Один з найпопулярніших нині конструкторів для малюків — Лего Дупло з пазовим способом кріплення крупних деталей. Окрім будівельних наборів, корисні для малюків різноманітні конструктивні іграшки — кольорова площинна мозаїка, розрізані на три-чотири частини сюжетні вкладки, розрізані навпіл картинки — як площинні на картоні, так і наклеєні на кубик.
Розгортанню сюжетно-відображуальної гри сприяє раціональний підбір образних іграшок, до яких належать ляльки, фігурки людей і тварин, а також меблі, посуд, лялькові аксесуари, транспорт, техніка, споруди тощо. Для дитини до трьох років лялька — прототип її самої. Вона виконує функцію «ігрового центра» зі співрозмірним їй асортиментом предметів лялькового вжитку. Завдання дорослого — допомогти дитині розгорнути ігровий сюжет. Для цього він має коментувати ігрову ситуацію, дії персонажів, розігрувати ігрові діалоги, спонукаючи малюка повторювати.
На відміну від немовлят, малюкам 2—3-х років потрібні іграшки, образи яких є прототиповими — такими, що займають проміжне місце між реалістичними іграшками-копіями та максимально умовними образами. Тобто відповідно до своєї конструкції лялька може сидіти, лежати, стояти, «ходити» тощо. А от конструкція іграшкових автомобілів, як і справжніх, передбачає можливість навантажувати, розвантажувати кузов, садити пасажирів або водія в салон чи кабіну.
Дидактичні іграшки
На другому році життя провідним видом активності дитини залишається предметно-ігрова діяльність. Її призначення — сприяти ознайомленню дітей з якостями та властивостями предметів та допомогти опанувати базові дії з ними. Саме тому арсенал іграшок для дітей другого року життя набуває дидактичної сутності. Ігри з іграшками на цьому етапі розвитку мають бути спрямовані на збагачення сенсорних уявлень малюка — про форму, колір, положення у просторі, і досвіду дій з предметами — нанизування, шнурування, втикання тощо.
Ігри з дидактичними іграшками особливі тим, що:
створюють умови для багаторазового вправляння дитини в порівнянні властивостей предметів — котиться-не котиться, падає-тримається тощо;
не потребують обов’язкової взаємодії з іншими дітьми;
дають змогу організувати доволі тривалу самостійну діяльність дитини.
Діти раннього віку не здатні керуватися у грі правилами. Тому для них ліпше обирати такі ігрові матеріали, що дають змогу організувати одиночні ігри або одночасні ігри кількох дітей поряд без елементів змагання. Це — кубики, прості лото, розрізні картинки (на дві-шість частин), парні картинки. Предметні картинки в настільно-друкованих іграх мають відповідати таким самим вимогам, як і картинки в книжках-іграшках: чіткість, повнота зображень, приємні яскраві кольори, нейтральне тло тощо.
Підтримка з боку дорослого дає змогу подовжити інтерес дитини до ігор з дидактичними іграшками. За прямої чи опосередкованої участі дорослого дитина може складати башточки з кілець, закривати коробочки кришками, вкладати менший предмет у більший тощо. У пригоді тут стануть сортери, пірамідки, башточки, кубики, мотрійки, пластикові баночки з різним наповненням. Під час спільної з дитиною ігрової діяльності важливо дотримуватися принципів повторення та відтворення співвідносних дій. Це допоможе дитині засвоїти базові предметні дії та сприятиме формуванню в неї внутрішніх психічних дій.
Дитина раннього віку дуже рухлива. Тому вона потребує різноманітного асортименту іграшок для удосконалення рухів, стимулювання рухової активності. Це, наприклад, різноманітні м’ячі, каталки, вітрячки, кімнатні атракціони, гойдалки, іграшки для носіння, як-от сумки, кошики тощо. Потребу в експериментуванні здатні задовольняти іграшки для ігор з піском та снігом — відерця, пасочки, лопатки, формочки, кулькокиди; водою — трубки, різні ємкості, губки; вітром — паперові султанчики, прапорці, вітрячки тощо.
Для того щоб допомогти дитині під час ігор з піском опанувати базові дії — копати, насипати, пересипати, ліпити — дорослий із словесним супроводом має показати, як це робиться. Окрім цього дорослий під час ігор з іграшками має спонукати дитину до фізичної активності. Це мають бути ігри, що передбачають різні дії: ходьбу, біг, утримання рівноваги («Лови метелика», «Дожену-дожену», «Сонечко і дощик»), повзання і лазіння («Доповзи до іграшки», «Кішка та мишка», «Кури в городі»), кидання, прокачування та ловлення м’яча («М’яч у колі», «Прокоти м’яч», «Скоти з гірки»), стрибки («Зайчик сіренький»), гри на орієнтування у просторі («Знайди прапорець», «Дзвіночок» та ін.).
Іграшки для театралізацій
За допомогою іграшок настільного театру, ляльок дорослий може заохочувати малюка до розігрування ігрових ситуацій («Іграшки ховаються», «Нагодуємо ляльку обідом», «Ведмедик захворів» та ін.), ігор-імітацій («Курка з курчатами», «Зайчик втікає від лисички»), практичних ситуацій («Розсипалося намисто», «Збери чайний набір»).
Отже, призначення іграшок для дітей 2-го та 3-го року життя — забезпечити удосконалення сенсорного досвіду малюків, підготувати їх до засвоєння сенсорних еталонів, розширити уявлення про призначення предметів, способів дії з ними. Культура взаємодії з ігровими партнерами, яка в цьому віці формується під час гри, є передумовою розвитку в дитини здатності до сюжетно-рольової гри.
Ранній вік — період стрімких змін, що накладає відбиток на все подальше життя людини. Адже саме у ранньому віці закладається фундамент розвитку особистості. І надзвичайна роль у цьому належить грі та іграшці і, головне, участі дорослого.
Статтю підготовлено спільно з Людмилою Гладун, методистом Державного музею іграшки,
та Людмилою Мартинюк, методистом Державного музею іграшки
