Пропонуємо новий формат планування роботи з дітьми. Дізнайтеся, що таке освітні цикли, у чому перевага такого формату планування та які його особливості
Планування освітнього процесу в ЗДО
Роботу освітян складно уявити без планування. Яким воно має бути, щоб педагог міг досягнути зазначених у програмі та Державному стандарті освітніх цілей? Формально план може складатися на місяць, один або два тижні, один чи декілька днів. А по суті?
Одне з головних завдань дошкільної освіти — сформувати в дитини цілісну картину світу. З огляду на це більшість вихователів закладів дошкільної освіти відмовились від традиційної сітки занять, схожої на розклад уроків у школі, й обрали блочно-тематичне планування та методичний конструктор, адже ці форми планування найліпше забезпечують інтегрований підхід до організації освітнього процесу.
Пропонуємо альтернативу блочно-тематичному плануванню — планування за освітніми циклами. У середньому такий цикл триває 2—3 тижні — стільки, скільки треба, щоб задовольнити інтерес дітей до теми. Процес пізнання в межах циклу практично безперервний. Він охоплює як організовану вихователем пізнавальну взаємодію, так і самостійну діяльність дітей.
Три кроки до зразкового плану освітньої діяльності
Планування: тематичні тижні чи освітні цикли?
В дитячому садку освітній процес має бути цілісним, поєднувати завдання різних освітніх галузей. Організація освітньої діяльності в межах циклу дає змогу забезпечити інтеграцію різних освітніх галузей: реалізовувати розвиток мовлення дітей, пізнавальну, художньо-естетичну, фізичну діяльність тощо. Крім того, теми та наповнення освітніх циклів педагоги обирають самостійно залежно від інтересів та рівня знань вихованців своєї групи. При цьому деякі теми можуть пропонувати діти, що вповні задовольняє їх пізнавальні інтереси. Також педагогам не потрібно прив’язуватися до п’яти днів тижня — тривалість циклу гнучка, хоча має свою структуру.
Як обирати теми освітніх циклів
Тематика освітніх циклів залежить від програми, за якою працює освітній заклад, — «Дитина», «Українське дошкілля», «Я у Світі» чи інша, сезону та інтересів дітей групи. Тож теми освітніх циклів можуть бути:
- сезонними — наприклад, «Збір урожаю», «Різдвяні свята»;
- позасезонними — скажімо, «Транспорт» чи «Домашні тварини»;
- узагальненими — як «Подорожі», «Пори року»;
- конкретними — наприклад, «Морські подорожі», «Весна».
Як доцільно структурувати зміст
Кожен освітній цикл має складатися із п’яти послідовних етапів, які дають змогу педагогу впорядкувати пізнавальну діяльність дітей, щоб вони ліпше засвоювали нові знання та формували відповідні вміння й навички. Кінцева мета освітньої діяльності — сформувати в дітей до кінця дошкільного віку первинну цілісну картину світу, основи наукового світогляду та важливі життєві компетентності.
На першому етапі освітнього циклу слід ознайомити дітей з основними поняттями теми. Вони мають бути чіткими за змістом та формулюванням — насамперед для педагога. Знання, які отримують діти, мають бути достовірними.
На другому етапі важливо якомога більше фактів унаочнити за допомогою різних засобів, зокрема технічних. Якісні засоби наочності — це фото, ілюстрації в книжках, зокрема дитячих енциклопедіях, та відео реальних об’єктів навколишнього світу. При цьому матеріали мають бути естетично привабливими, викликати в дітей позитивні емоції.
Під час третього етапу важливо організувати спостереження, дослідження та експериментування. Так діти перевірять нові знання та отримають новий досвід. Це важливий етап освітнього циклу, що покликаний активізувати пізнавальний інтерес дитини та спонукати її до пізнавальної активності. Тому те, які спостереження, дослідження та експериментування слід організувати з дітьми, вихователь має продумати ще на етапі, коли визначить мету. А вихователь-методист має відстежити, чи запланована діяльність дасть змогу отримати очікувані освітні результати.
Четвертий етап покликаний показати дітям, як тема, яку вони опрацьовують, втілена у продуктах культури. Це дасть змогу розширити уявлення дітей, зробити їх об’ємнішими, ознайомити із рукотворним світом, зокрема й творами мистецтва.
Останнім — п’ятим етапом освітнього циклу є творча діяльність дітей. Завдання педагога — забезпечити вихованців різноманітними матеріалами та послідовно пропонувати різні техніки: колаж, ліплення, малювання, живопис. Необхідно створити умови, за яких кожний дошкільник протягом дня має повністю реалізувати свою потребу в активній творчій діяльності, створити ситуацію успіху для кожної дитини
Планування освітнього процесу: завдання вихователя-методиста
Завдання вихователя-методиста — забезпечувати методичний супровід процесу планування: відстежувати якість освітнього процесу, методичних матеріалів, запобігати хаотичному збору матеріалів з інтернету на особистий смак педагогів.
НАПРИКЛАД:
- Не слід розповідати дітям, що їжаки їдять яблука, які наколюють на свої голки, кавун — це овоч, а павуки — комахи. Тож завдання вихователя-методиста — контролювати якість інформації, яку педагоги передають дітям.
- Для того щоб ознайомити дітей з комахами чи павуками, важливо використати фото та відео, які дадуть дітям змогу помилуватися цими створіннями, а не злякатися їх.
- Коли вихователь організовує спостереження та дослідження з пісковим годинником. Він має чітко усвідомлювати, що хоче вивчити з дітьми: таку властивість піску, як сипучість, чи властивість часу, як плинність. Залежно від цього потрібно подивитися, які об’єкти підібрав педагог для дослідження та який висновок діти мають зробити, і чи підходять підібрані об’єкти для того, щоб діти зробили висновок, який запланував вихователь.
- У межах циклу «Калина — символ України» у старшій групі діти спочатку ознайомлюються із калиною як рослиною — розглядають кущ калини та її грона на майданчику або на фото. А згодом ознайомлюються з образом калини в поезіях Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки; розглядають картини із зображенням калини таких художників, як Надія Білокінь та Марія Примаченко. А відтак вони слухають і співають гімн українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина» Степана Чарнецького, який нині знає та співає увесь світ. Так діти спочатку ознайомлюються з калиною як представником розмаїття рослинного світу, а потім — з культурно-історичним образом калини як символом рідної землі, батьківської хати, краси мужності та незламності героїв, що пролили кров за Україну в боротьбі з ворогами.
Освітні цикли — плануємо роботу з дітьми по-новому
Планування освітньої взаємодії
Продумати тематику та спланувати освітні цикли протягом року — лише частина роботи вихователя. Реалізуючи освітній цикл, йому необхідно продумати, як оптимально побудувати освітню взаємодію, аби отримати очікуваний результат.
На час реалізації освітнього циклу доцільно створити тематичний інформативно-наочний простір у межах розвивального предметно-просторового середовища групи. Для нього слід виділити одну горизонтальну поверхню, наприклад стіл або полицю стелажу, й одну вертикальну, скажімо, стенд над столом або вільну частину стіни біля нього. На цих поверхнях у ході пізнавальної діяльності вихователі з дітьми розміщують тимчасові експозиції з усіх матеріалів, з якими ознайомлюються діти, а також їх творчі тематичні роботи.
Щоденна освітня взаємодія в межах циклу має містити чотири компоненти: мотиваційний, змістовий, комунікативний та експресивний. Спочатку вихователь захопливо та коротко має представити дітям тему, щоб занурити їх у неї. Відтак в інформаційній частині він ознайомлює дітей із новою темою за допомогою різних засобів наочності, обговорює цікаву інформацію, закріплює нові поняття та збагачує словник. Експресивний компонент передбачає творчу діяльність з ініціативи вихователя чи дітей.
Під час організованої освітньої діяльності слід дотримуватися вільного рухового режиму, коли діти не сидять постійно за столами, а можуть стояти, сидіти чи ходити. При цьому допускається незначний шум, який природно виникає під час спілкування й колективної діяльності. За таких умов дітям простіше концентрувати увагу на темі й навіть динамічна пауза не потрібна, адже діти не втомлюються від статичної пози. Як результат, вихователь комплексно реалізує освітні завдання за досить короткий проміжок часу.
І насамкінець кілька порад. Щоб занурити батьків в освітню роботу з дітьми, повідомляйте їм про теми найближчих циклів заздалегідь. А відтак плануйте різноманітні заходи за участі батьків: майстер-класи, зустрічі з людьми цікавих професій, фотовиставки тощо.
Успіхів вам у цій непростій, але такій цікавій діяльності!
