Особливості проведення зимових прогулянок

Як організувати і чим наповнити зимову прогулянку з дошкільниками, яка загартує, зарядять енергією і поліпшить настрій

Як обрати мультфільм для дітей

Діти завжди з нетерпінням чекають першого снігу, аби пограти в сніжки, спуститися з гірки чи зліпити снігову бабу. Тож не уникайте зимових прогулянок — проводьте їх двічі на день:

  • у першу половину дня — після організованої освітньої діяльності
  • у другу половину дня — після денного сну або перед тим, як дітей забирають із дитячого садка.

Тривалість прогулянки залежить від самопочуття дітей та погодних умов, зокрема температури повітря і швидкості вітру. Дошкільники мають перебувати на свіжому повітрі не менше 3,5-4 год. на день з достатньою руховою активністю. Скорочуйте або скасовуйте прогулянки лише в разі сильного снігопаду.

Прогулянки на свіжому повітрі взимку проводимо, якщо:

температура повітря

швидкість вітру 

не нижча —16 / —20 °С

не більша 3-7 м/с

 

Одягання дітей на зимову прогулянку організовуйте так, аби діти не перегрівалися та не заважали одне одному. Для цього поділіть їх на дві підгрупи:

  • у першу підгрупу включіть дітей, які повільно одягаються або мають малорозвинені навички самообслуговування
  • у другу — дітей, які вміють самостійно одягатися.

Допоможіть усім дітям молодшого дошкільного віку.

Першими починають одягатися діти першої підгрупи, а через певний проміжок часу пропонуйте збиратися на прогулянку дітям другої підгрупи. Така організація одягання дає змогу оптимізувати час на збори дітей.

Після прогулянки заводьте дітей до групового приміщення у зворотній послідовності — спочатку другу, а потім першу підгрупи.

Діти з ослабленим здоров’ям одягаються разом із другою підгрупою, а заходять після прогулянки — із першою.

Навчайте дітей одягатися й роздягатися самостійно в певній послідовності:

  • спершу дитина має надягнути рейтузи/колготи
  • потім брюки або комбінезон
  • далі — взуття
  • і лише потім — шапку, пальто або куртку, шарф і рукавиці.

Роздягатися після прогулянки спонукайте у зворотному порядку.

Чим зайняти дітей

Аби діти охоче збиралися на прогулянку, зацікавте їх розповіддю про те, чим вони займатимуться на свіжому повітрі. Гарний настрій у поєднанні з фізичними вправами поліпшує загальне самопочуття дітей.

Зміст зимових прогулянок продумуйте заздалегідь. У морозні дні розпочніть прогулянку із рухливих ігор, елементами яких можуть бути:

  • ходьба
  • стрибки
  • біг
  • метання сніжок.

Обираючи такі ігри, враховуйте вік дітей та фізичне навантаження, адже зимовий одяг значно обмежує рухи дітей. У сніжну погоду організовуйте малорухливі ігри, що не потребують великого простору. Такі ігри активізують дітей для подальшої рухової активності та запобігають втраті тепла.

Зробіть складовими зимової прогулянки в нашому дошкільному закладі є спостереження за природою та спортивні розваги, зокрема катання на санчатах і лижах. Спортивні розваги значно урізноманітнюють діяльність дошкільників під час зимових прогулянок та збагачують їхній руховий досвід. Якщо дітей не залучати до активної рухової діяльності, вони швидко змерзнуть і почнуть проситися в тепло.

Катання на санчатах

Катання на санчатах проводьте з дітьми усіх вікових груп, враховуючи їхню фізичну підготовленість.

Діти молодшого дошкільного віку спершу возять удвох одну дитину на певну відстань, змінюючи одне одного. При цьому стежте за тим, аби діти возили лише одну дитину, а не кількох. Коли діти молодшого дошкільного віку опанують катання на рівній місцевості, навчіть їх спускатися з пологих схилів. Спершу діти потребують допомоги вихователя або помічника вихователя, аби сісти на санчата чи піднятися на схил, та з часом починають робити це самостійно.

Дітей середнього та старшого дошкільного віку долучайте до командних змагань та катання зі схилів. Контролюйте, аби дошкільники спускалися зі схилу, дотримуючись правил катання на санчатах. Під час такого катання діти витрачають багато енергії, але так захоплюються, що не помічають утоми. Регламентуйте цю спортивну розвагу: після кожного спуску діти відпочивають протягом однієї-двох хвилин.

Катання на лижах

Починайте навчати дошкільників кататися на лижах разом з батьками або інструктором з фізкультури. Лижі добирайте відповідно до зросту дитини. Так, верхній кінець лижних палиць має сягати витягнутої вбік руки дитини.

Діти молодшого дошкільного віку виконують вправи та рухливі ігри на розвиток координації рухів і навичок пересування на лижах, відтак ходять на лижах по спортивному майданчику. Для цього прокладіть у снігу доріжку завдовжки 100-150 м.

Діти середнього та старшого дошкільного віку спускаються з невисоких пагорбів і пологих схилів. Спускатися із палицями дозволяйте дітям лише тоді, коли вони впевнено тримаються на лижах. При цьому обов’язково контролюйте техніку виконання спуску та поведінку дітей на схилі.

Гра у сніжки

Діти полюбляють бавитися зі снігом, особливо гратися у сніжки. Зазвичай неорганізована гра спричиняє синці й гулі, травми обличчя та очей, навіть струс мозку. Тож аби діти не травмувалися, запропонуйте їм позмагатись у спритності, кидаючи сніжки в ціль та на дальність. Також поєднайте рухливі ігри у сніжки із дидактичними вправами на розвиток мовлення або збагачення словника.

Діти та вихователь стають у коло. Вихователь називає слово, що починається, наприклад, зі звука [с], і передає сніжку далі по колу. Наступна дитина бере сніжку і передає далі, називаючи своє слово, що починається із заданого звука. Вихователь стежить за правильністю і швидкістю добирання слів.

Щоразу перед грою застерігайте дітей, аби вони не цілилися в голову одне одному, особливо сніжкою, зліпленою із вологого снігу, та гралися подалі від вікон будівлі дошкільного закладу.

Правила безпеки під час прогулянки

Зимові прогулянки мають сприяти оздоровленню дітей, а не спричиняти застуду, обмороження або травми. Тому під час прогулянки не залишайте вихованців без нагляду.

Доглянута територія дошкільного закладу — важлива умова безпечної зимової прогулянки. Аби діти не поранилися різними предметами, що можуть бути в снігу, — цвяхи, скло, бурульки, обстежте територію. Доріжки, сходи будівлі, групові майданчики регулярно очищуйте від снігу та криги, дах і навіси — від бурульок.

Якщо дитина все ж травмувалася або в неї виникли ознаки обмороження, надайте їй домедичну допомогу або викличіть медичну сестру.

Про всі випадки травмування та обмороження дітей, самовільні виходи за територію дошкільного закладу інформуйте диретора закладу дошкільної освіти та батьків дитини.

Звертайте увагу дошкільників на те, що бурульки на дахах будівель є небезпечними для людини. Під час зимової прогулянки, зокрема під час спостереження за зимовими пейзажами, застерігайте малюків, що не можна збивати бурульки, брати їх до рота, а головне — ходити під будинком, де вони «ростуть». Розкажіть дітям і про природу цього явища.

Під час спортивних розваг

Для катання на санчатах і лихаж оберіть пологу гірку без перешкод, яка віддалена від дороги та водойм. Огляньте, чи немає на ній зайвих предметів, що можуть спричинити травмування.

Запорукою безпечного катання на санчатах зі схилу є вміння правильно сидіти, повертати їх та гальмувати, підніматися на схил. Обов’язково розкажіть дошкільникам про те, що сидіти слід:

  • верхи
  • поставивши напівзігнуті ноги на полози
  • тримаючи натягнуту мотузку в руках.

Аби повернути санчата, необхідно поставити п’ятку на землю з того боку, в який треба повернути.

Загальмувати рух санчат можна, якщо опустити п’ятки на сніг і, натягуючи мотузку, відхилити тулуб назад, трохи піднімаючи передню частину санчат.

Коли навчаєте дошкільників спускатися з невисокої гірки на лижах, стежте за їхньою позою. Дитина має:

  • трохи нахилити тулуб уперед
  • ноги зігнути в колінах
  • руки ледь відвести в сторони й зігнути в ліктях
  • для поліпшення рівноваги одну ногу варто на 1/2-3/4 ступні висунути вперед.

Під час спуску дитина має бути зосередженою і контролювати свої дії:

  • не відволікатися на сторонніх
  • не розмахувати лижними палками
  • не спрямовувати лижі на інших дітей, аби не завдати їм шкоди.

На ковзанці навчайте дітей рухатися лише в одному напрямку, не заважаючи одне одному.

У момент падіння необхідно:

  • напружити м’язи
  • згрупуватися та падати на бік
  • піднімаючи голову, аби не вдаритися нею
  • опинившись на землі, обов’язково слід перекотитися. При цьому удар, спрямований на дитину, витратить свою силу.

Під час перебування дітей на ковзанці стежте за їхньою поставою: тулуб має бути трохи нахиленим вперед, руки — зігнутими у ліктях, голова — прямою, ступні — паралельними на ширині 10-15 см.

На дорозі

Якщо потрібно вийти за територію докшільного закладу, попіклуйтеся про безпеку дітей на дорозі. До такого походу долучіть трьох дорослих.

Сніг та туман, що зменшують видимість, вкриті кригою дороги, короткий світловий день — усе це під час зимової прогулянки є небезпечним для дітей. Саме тому перед виходом на вулицю нагадайте дітям правила поведінки на дорогах взимку.

Розкажіть, що пересуватися слизькою дорогою потрібно повільно, роблячи невеликі кроки. При цьому руки слід тримати вздовж тулуба, а не в кишенях, аби за потреби балансувати ними. Важливо стежити за дорогою, щоб не зійти з протоптаних доріжок і не потрапити в люк чи яму.

Особливу увагу дошкільників звертайте на перехід дороги. Адже гальмування автомобіля взимку ускладнюється погодними умовами, зокрема ожеледицею.

Аби дітей було видно здалеку в туманну або сніжну погоду, батьки мають подбати про яскравий одяг зі світловідбивальними елементами; аби діти не ковзали по снігу — про взуття з ребристою підошвою. При цьому пам’ятайте, що надмірна кількість одягу ускладнює рух, а капюшон, одягнений на голову, зменшує видимість.

 

Перегрівання, переохолодження та обмороження

Під час зимової прогулянки не допускайте перегрівання й переохолодження організму або обмороження кінцівок у дітей. Про перегрівання свідчать прискорені дихання й пульс, почервоніння обличчя, посилене потовиділення. У такому випадку потрібно зменшити інтенсивність рухливих ігор та спортивних розваг.

Ознаками переохолодження в дітей є:

  • млявість
  • бліда та холодна шкіра
  • зниження чутливості кінцівок
  • знижений артеріальний тиск
  • частий пульс.

Аби запобігти переохолодженню організму або обмороженню кінцівок, контролюйте рухову активність дітей, стежте, аби вони надягли рукавички та шарфи. Якщо дошкільники змерзли, повертайтеся в групове приміщення.

У разі загального переохолодження легкого ступеня постраждалу дитину укутайте в теплу ковдру та зігрійте теплими напоями, наприклад солодким чаєм.

У домашніх умовах дитину можна зігріти в теплій ванні з початковою температурою води +24 °С, яку поступово підвищують до +34 °С.

Заборонено зігрівати пошкоджені кінцівки:

  • над вогнем
  • за допомогою грілки
  • гарячої води.

Не можна втирати в уражене місце олію або спирт.

Стежте, аби діти під час прогулянки дихали носом. Таке дихання запобігає захворюванням носо- та ротоглотки. Також уникайте ігор, під час яких дітям потрібно розмовляти на повний голос. Особливу увагу приділіть тим, хто часто хворіє, і дітям із хронічними захворюваннями носо- та ротоглотки. Для таких вихованців небажані вправи з різкою зміною положення тіла.

Організовуючи зимові прогулянки, виховуйте в дітей обачливість і обережність. Адже дошкільники повинні вміти контролювати свої бажання і не ризикувати життям та здоров’ям. У цьому допоможуть:

  • повчальні бесіди
  • читання творів художньої літератури
  • перегляд та обговорення мультфільмів і документальних фільмів
  • створення штучних ситуацій небезпеки та їх розв’язання
  • рольові ігри на інтегрованих заняттях.

Іноді на заняття з безпеки життєдіяльності запрошуйте представників екстрених служб. 

За матеріалом Тетяни Бур’яновської,
вихователя дошкільного навчального закладу № 7,
м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»

 

 



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді