Що потрібно врахувати всім учасникам освітнього процесу під час радіоактивної небезпеки

Що ми повинні знати про ядерну зброю

Ядерна зброя – це зброя масового ураження. Носіями ядерних боєголовок можуть бути ракети, бомби, артилерійські снаряди, якими так активно нині користується росія при нанесенні ударів по Україні. Лише після вибуху можна зрозуміти, чи був даний снаряд ядерним. Про це свідчитиме утворення радіоактивної хмари, лані про забруднення території радіоактивними частинками.  

У ворожому   арсеналі є також так звані «брудні» бомби -  суміш вибухівки, наприклад, динаміту, і радіоактивних речовин,  під час детонації яких радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею. Інша назва такої бомби – радіологічний розсіювальний пристрій (РРП). Її не слід плутати з ядерною зброєю. Після вибуху вона не утворює «радіоактивний гриб», але поширює радіоактивне забруднення, проте на обмеженій території і не у такій великій кількості, як атомна. Головна її небезпека у самому вибусі, від якого можуть постраждати люди, що знаходились в епіцентрі вибуху.

Крім того, за умови воєнних дій існує небезпека техногенних катастроф, пов’язаних з порушенням виробничого процесу на атомних електростанціях, якими так «усіяна» наша територія і до яких прикута увага окупантів. Поняття «ядерний удар» і «техногенна катастрофа» не слід ототожнювати. Але і одне, і друге таїть у собі масову загрозу людському життю. Тому не можна ігнорувати погрози ворога. Необхідно ретельно вивчити дану проблему і  бути готовими  до її вирішення.

Які вимоги з безпеки виконати, щоб заклад міг працювати

Механізм дії ядерного вибуху. Під час ядерного вибуху найбільш небезпечними є не радіація, а випромінювання  і ударна хвиля, які дуже швидко поширюються від епіцентру. Якщо перебувати не в укритті, то, потрапивши в зону їх дії, людина практично втрачає шанс вижити. Бо опіки, спричинені пожежами від теплового випромінювання та травмами від вибухової хвилі, не сумісні з життям. Все це триває дуже короткий проміжок часу. Діаметр дії вогняної кулі, що утворюється після вибуху, може сягати декілька кілометрів. Це залежить від потужності  ядерної боєголовки.

Після вибуху в повітря підійметься радіоактивний пил у вигляді характерного «гриба». Радіоактивна хмара, підхоплена вітром,  буде поширюватися і осідати, забруднюючи величезні площі території.

Зменшення тривалості уроків: як обліковувати

Чипотрібно вчителю відпрацьовувати недостатні 10 хв? Якцеоблікувати?

ВІДПОВІДЬ ЕКСПЕРТА

Вірогідні наслідки реалізації ядерної загрози:

• можливість осліпнути менш, ніж за хвилину через  сліпучий спалах;
• смертельні опіки людей і руйнування будівель за кілька кілометрів, внаслідок дії вибухової хвилі;
• надмірне опромінення призведе до виникнення променевої хвороби;
• пошкодження електричного обладнання та електроніки на відстані декількох кілометрів;
• радіоактивні опади, які  небезпечні в перші кілька годин після детонації, тому що тоді вони випромінюють найвищий рівень радіації. Потрібен час, щоб вони повернулися на рівень землі, часто – понад 15 хвилин для областей за межами зон безпосереднього ураження вибухом. Цього часу достатньо, щоб запобігти значному опроміненню.

⇒ Пожежна безпека в закладі освіти: хто що робить

Чи можна врятуватися після  застосування ядерної зброї?

Як показала історія наслідків застосування ядерної зброї у Другу світову війну, так, можна. Якщо діяти виважено і бути підготовленим. Японець Цутому Ямагуті пережив події в Хіросімі і Нагасакі і мав травми від вибухів, проте прожив 93 роки при відносно доброму здоров’ї.

Отже, ваша безпека залежить від вашого вміння максимально швидко і  грамотно діяти. А особливо тоді, коли під вашою відповідальністю знаходяться діти. Саме  чітка організація їхніх  дій і допоможе зберегти життя.

Що врахувати у закладі освіти при ядерній загрозі

Враховуючи реальну загрозу з боку російського агресора щодо можливого застосування ядерної зброї у війні проти України, Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму сайті. Рекомендації щодо безпечного навчання та перебування  дітей  у закладах освіти, розроблені Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром із ядерної та радіаційної безпеки і  актуалізовані на основі досвіду  України після аварії на ЧАЕС та на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, та Патрульної поліції України. Керуючись ними, всі учасники освітнього процесу зможуть домогтися  чіткої взаємодії, що, в свою чергу, допоможе мінімізувати  руйнівні наслідки ядерного вибуху чи техногенної катастрофи. Отже, загальні правила поведінки при ядерній небезпеці:

• зайти в найближче  приміщення;
• перебувати всередині доти, поки не прозвучить сигнал дозволу на вихід; Усередині укриття слід намагатися підтримувати відстань до 2 метрів між собою та іншими людьми, які не є членами вашої родини, щоб уникнути опромінення від інших або не опромінювати самому.
• якщо можливо – одягнути маску.
• мати діючі засоби зв’язку – радіоприймач з живленням від батарейок, телефон, рацію тощо.

Якщо ви знаходитеся всередині приміщення, варто залишатися в укритті не менше 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій.

Що повинні робити  керівники закладів освіти та педагоги у випадку ядерної загрози

1. Заздалегідь підготувати укриття, яке б відповідало вимогам МОН, ДСНС.
2. Якщо це неможливо зробити, визначити найближче від закладу освіти місце для укриття.
3. Розробити чіткий алгоритм дій на випадок можливої ядерної загрози, якщо учасники освітнього процесу знаходяться в закладі освіти, в дорозі до закладу, у шкільному автобусі, на дистанційному навчанні та проводити відповідні тренування учасників освітнього процесу.
4. Розробити інструкції, як через безпечний час батькам можна буде зв’язатися зі своїми дітьми та дізнатися місце зустрічі, щоб педагогічні працівники передали дітей батькам, коли буде відповідний дозвіл від ДСНС покинути укриття або у разі евакуації.
5. Скласти екстрений набір для виживання в укритті впродовж мінімум 24 годин,  а, якщо можливо, на три й більше днів.
6. Домогтися забезпечення класів евакуаційними рюкзаками.
7. Подбати про наявність  у закладі йодиду калію для можливої необхідності проведення йодопрофілактики.
8. Суворо дотримуватись правил евакуації.

 Батькам слід теж підготуватися.

1. Переконатися, що у закладі освіти, який відвідують ваші діти, є чіткий план дій на випадок ядерної загрози.
2. Переконатися у наявності укриття, адаптованого для перебування людей  на випадок ядерної небезпеки.
3. Обговорити поведінку і план дій з дитиною та іншими членами родини у випадку, якщо дитина знаходитиметься  під час ядерної загрози у садочку чи у школі. Щоб перебування в укритті не спричинило паніки ні у дитини, ні у членів сім’ї. Поясніть доцільність і важливість  такого перебування.
4. Подбати про вміст  тривожного рюкзака дитини. Домовитися з педагогами, щоб він перебував у закладі, не обтяжуючи  щоразу школяра при відвідуванні занять.
5. Тісно комунікувати з адміністрацією та педагогами  закладу і чітко дотримуватись вироблених правил. Пам’ятайте, що під час ядерного вибуху двері укриття, де перебуватимуть діти, не відчинятимуть, доки не буде  розпорядження влади. Дотримання цієї вимоги необхідне з метою завадити радіоактивному пилу потрапити у приміщення разом  з повітрям при відчиненні дверей. Навіть якщо ваш дім знаходитиметься за 5 хвилин ходьби, виходити з укриття  заборонено. Тому тримайте себе в руках  і не вимагайте того, що суперечить інструкції. Все робиться для того, щоб  убезпечити вашу дитину і зберегти їй життя.

У випадку ядерного вибуху або аварії з викидом у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

6. Якщо ваша дитина має алергію на калій йодид чи захворювання щитовидної залози, обов’язково обговоріть цей момент зі шкільною медсестрою, лікарем закладу, класним керівником чи вихователем, щоб ці люди могли правильно діяти при можливій йодопрофілактиці.

 Здобувачам освіти

1. Дотримуватись «Правил евакуації»:
2. Не говори  –  щоб  чути  вчителя.
3. Не біжи –  щоб не  постраждати. 
4. Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші. 
5. Не повертайся туди, звідки йдеш – щоб залишатися  в безпеці.
6. Знати, що де лежить в евакуаційному рюкзаку, призначення і застосування кожної речі і де знаходиться твій евакуаційний рюкзак.
7. Не панікувати і суворо дотримуватись вказівок педагогів.

Йодопрофілактика: коли й як правильно приймати препарат «йодид калію»

Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності. Справа в тому, що необхідність  йодопрофілактики зумовлена застосуванням  ворогом ядерної зброї чи техногенною катастрофою. При дії «брудних бомб» вона може лише зашкодити, а тому категорично заборонена.

Проведення йодопрофілактики  визначається Регламентом щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії (Наказ МОЗ України № 408 від 09.03.2021,  зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021р. за № 526/36148 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії»).

Згідно з цим Регламентом, йодопрофілактика (ЙП) у вигляді прийому препарату йодиду калію  проводиться лише один раз, за офіційним оповіщенням влади. Однак, за умови довготривалого чи повторного негативного впливу, неуникненого споживання забруднених харчових продуктів і води питної, можливий повторний прийом препаратів стабільного йоду здійснюється лише після офіційних оповіщень відповідно до пункту 3  розділу V. Оптимальний ефект ЙП можливий за умови завчасного (превентивного) прийому препарату за 6 і менше годин до надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду (РІЙ). Допустимий період для прийому стабільного йоду становить 24 години до і протягом шести годин після очікуваного початку впливу РІЙ. Початок йодопрофілактики пізніше, ніж через 14 годин після впливу РІЙ, може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь.

Протипоказання до прийому препаратів стабільного йоду:

наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи;

фурункульоз;

токсична аденома;

підвищена чутливість до йоду;

герпетиформний дерматит Дюринга;

гіпокомплементемічний васкуліт;

геморагічний діатез;

кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.

Тому батькам, чия дитина потерпає від даних хвороб, слід попередити про це педагогів. Це має знати медсестра, сама дитина, якщо дозволяє її вік. Це має бути записано в нотатках-відомостях про дитину для тривожного рюкзачка.

Дозування одноразового прийому калію йодиду дорослим і дітям

Йодид калію приймається після їжі.

Дорослим, старшим за 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.