Як тренувати глибоке дихання
Ранній і дошкільний вік
Як реагує дитина:
- погано спить, бачить нічні жахіття, прокидається й плаче та/або кличе на допомогу;
- боїться темряви, тварин, самотності або незнайомих людей, хоча не мала таких страхів раніше;
- частіше кричить та/або плаче, стала примхливою;
- хоче висіти в мами/тата на шиї, тримати за руку, обійматися; боїться, коли втрачає батьків із поля зору;
- страждає від енурезу, закрепів;
- втрачає побутові навички — чекає поки її нагодують, або вдягнуть;
- порушується мовлення, починає заїкатися;
- порушується пам’ять
- втрачає апетит або, навпаки, має підвищений апетит;
- раптово стає незграбною, тремтить або має переляканий вираз обличчя;
- стає дезорієнтованою, бігає без мети.
Як можуть допомогти батьки:
- грайте або займайтеся з дитиною творчими видами діяльності й у такий спосіб допомагайте їй виплескувати негативні емоції;
- заспокоюйте дитину словами та діями — обіймайте, тримайте за руку та забезпечуйте фізичний комфорт;
- приділяйте дитині більше уваги;
- допомагайте дитині прожити негативні емоції, якщо вона загубила улюблену іграшку або річ чи втратила близьку людину, домашнього улюбленця;
- намагайтеся забезпечити незмінний режим сну та харчування для дитини;
- дозволяйте дитині спати поруч із вами, якщо вона цього хоче.
Рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу під час війни
Освітній процес МОН у листі від 06.03.2022 № 1/3371-22 рекомендує організовувати залежно від ситуації.
Старший дошкільний та молодший шкільний вік
Як реагує дитина:
- проявляє регресивну поведінку — смокче палець, вередує;
- впадає в істерики, плаче;
- надто чутливо реагує на звуки, яскраве світло;
- тримається поруч із батьками, хвилюється про свою безпеку;
- поводиться агресивно — вдома та інших місцях;
- змагається з братами й сестрами за увагу батьків;
- бачить нічні кошмари, боїться темряви;
- емоційно дистанціюється від однолітків;
- має знижену концентрацію уваги, пам’яті;
- страждає від головного болю та інших симптомів дитячої депресії;
- боїться поганої погоди, повторення воєнних подій;
- імітує травмівну ситуацію.
Як можуть допомогти батьки:
- будьте терплячі й толерантні;
- приділяйте дитині достатньо уваги;
- обіймайте, тримайте за руку, особливо якщо дитина просить про це;
- дайте дитині змогу погратися — у грі легше обговорити те, що відбувається та як вона почувається;
- тимчасово знизьте вимоги до дитини;
- створіть розпорядок дня для дитини, але не перевантажуйте її;
- розкажіть дитині, що робитимете, якщо знову повториться стресогенна подія.
Шановні батьки! Якщо поведінка вашої дитини тривожить вас, зверніться по допомогу до фахівця — практичного психолога
Як заспокоїти дитину, що перебуває в епіцентрі бойових дій
Пам’ятка для батьків
- Насамперед опануйте себе.
- Умийте водою дитину та/або дайте їй попити води.
- Обійміть, пригорніть дитину до себе якомога міцніше.
- Попросіть дитину подивитися вам в очі, взяти вас за руку й стиснути її.
- Попросіть дитину подихати з вами в одному ритмі: вдихнути, видихнути, витягнувши губи трубочкою, вдихнути…
- Скажіть дитині: «Я поруч», «Я бачу, що тобі страшно. Я поруч із тобою», «Ти злякалася. Зараз ти в безпеці», «Я зроблю усе, щоб захистити тебе», «Люблю тебе, я поруч».
