Колишня міністерка охорони здоров'я і засновниця громадської організації Arc.UA Уляна Супрун дала розгорнуте інтерв'ю «Українській правді». Наводимо уривки інтерв'ю, які можуть стати у пригоді освітянам, а також батькам ваших вихованців та учнів — наприклад, щоб заспокоїтися або надихнутися на зважені рішення та дії.
Про миття рук та маски
<...> Я в Києві, працюємо в офісі. Добираємося сюди або пішки, або на таксі, або на власному авто. Ті співробітники, які захотіли лишитися дома, вони дистанційно працюють. А п’ятеро далі щодня приходять в офіс.
[Не надягаю маску, коли виходжу з дому] <...> Коли ми йдемо вулицею за метр-два від інших людей або швидко проходимо повз них — то немає загрози заразитися.
Маски потрібні:
- насамперед для медпрацівників, щоб захиститися від інфікованих людей;
- уже хворим, щоб не передавати вірус;
- тим, хто має постійний контакт з багатьма людьми (наприклад, касири в магазині).
Коли я йду в магазин і там торкаюсь якихось поверхонь, я при цьому не торкаюся обличчя. Коли завершую покупки, то користуюсь антисептиком. Вдома мию руки, далі розставляю продукти і знову мию руки. Тобто часто мити руки – це одна з найважливіших речей. Якщо ми дотримуємося всіх правил – не торкаємося лиця, миємо та дезінфікуємо руки, не стоїмо і не кашляємо одне одному в лице, то є дуже низька вірогідність заразитись.
Про ймовірність заразитися
<...> Може, 2% є шансів заразитися [в магазині]. А 98% заразяться через ігнорування порад мити руки, не торкатися обличчя немитими руками, не збирати цілу сім’ю в одну квартиру та не самоізолюватися при ризику вже бути інфікованим.
Наука та досвід інших країн показує, що найчастіше вірус підхоплюють не на вулиці, а вдома від інфікованих членів своєї сім’ї. Тобто більшість людей захворіли від близьких, з якими ділили спільний простір тривалий час.
<...> Більшість людей не розуміє, що таке самоізолювання. Це не просто сидіти вдома, це стовідсоткове уникнення від контакту з членами родини. Якщо ви вже ділите одне помешкання, то після користування ванною кімнатою її треба дезінфікувати, також слід мати свій окремий посуд тощо.
Про перехід на «кітайський сценарій» з тотальним карантином
Я б не базувалися на китайському досвіді, бо це закрита недемократична країна. Там переслідували лікарів і журналістів, які говорили і писали правду. Тому не можна стовідсотково довіряти даним і статистиці з Китаю.
<...> По-перше, що ми бачимо в результаті тотального обмеження громадського транспорту — в Києві величезні затори на дорогах, бо люди всі як їздили, так і їздять, але пересіли на авто. Хоча громадський транспорт це не місце, де люди масово заражаються вірусом.
<...> Перше — ми повинні більше робити ПЛР-тестів, в тому числі контактних осіб. І таким чином інфікованих відокремити від літніх людей та людей з групи ризику. Карантин і тестування – це речі взаємопов’язані. Чим більше тестуємо, тим більше можемо зберегти демократичні принципи. Бо якщо людину протестувати і вона знає, що не інфікована, то може більш вільно пересуватися.
Друге — замість панікувати і скуповувати маски, забезпечити максимально засобами захисту наших медиків. В т.ч. сімейних лікарів. Бо наша передова зараз – це сімейна медицина, до якої спершу звертаються пацієнти. Також важливо захистити людей, які працюють в швидкій допомозі та перевозять пацієнтів з підозрою.
Третє – зосередитись на допомозі літнім людям, які найбільше страждають від вірусу. Позбавити їх прямих контактів, допомогти з доставкою ліків та продуктів, які залишати біля дверей. І максимально їх інформувати, бо багато з них дивляться лише телевізор, де багато недостовірної інформації. Так само неправильним є відвозити дітей до бабусь і дідусів. Бо діти не дуже дотримуються правил гігієни.
Четверте – треба залучати в своєму місті чи громаді волонтерські організації, які допомагають медикам та літнім людям.
<...> Треба навіть просто дзвонити літнім родичам і розмовляти з ними, бо соціальна ізоляція може дуже негативно впливати на психічне здоров’я.
Про статистику та невтішні прогнози
Ми повинні чітко розрізняти термінологію. Бути інфікованим вірусом не означає:
- що інфікована людина буде хворіти;
- що всі, хто захворіє, будуть потребувати апарату ШВЛ.
Коли говорять, що захворіють 22 мільйони, <...> то це не означає, що одночасно все населення буде інфікованим. Йдеться про весь період пандемії. Вона може тривати і півроку, і п’ять років. Ніхто не знає, коли все завершиться. Або винайдуть вакцину, або ефективне лікування, або зупинять пандемію іншими профілактичним і протиепідеміологічними заходами. Зараз всі прогнози є дуже ймовірні.
[Основна група ризику в Україні] це люди від 60 років, від 70 — цей ризик ще більший і так далі. Також це люди будь-якого віку з хронічним захворюванням. Йдеться про серцево-судинні хвороби, діабет другого типу, проблеми з нирками, печінкою.
Про тривалість епідемії
Ми лише на початках епідемії в Україні. <...> Перед нами ще багато викликів, випадків захворювань і проблем. Тим паче зараз дуже багато людей повернулися з-за кордону і ми не знаємо, чи вони були інфіковані.
Про прогулянки та дотримання правил безпеки
Жодних проблем, щоб вийти на вулицю і прогулятися я не бачу. Це навіть здоро́во отримати якесь фізичне навантаження. Бо сидіти в замкненій квартирі – небезпечно для психічного здоров’я.
Але мусимо дотримуватись правил:
- не торкатися поверхонь;
- не йти на дитячі майданчики і там усього торкатися;
- спілкуватися з людьми на вулиці, але тримати дистанцію;
- обов’язково мити руки, коли повертаємось додому, а перед тим верхній одяг залишити біля дверей.
Із дітьми трохи важче, бо вони не завжди дотримуються правил гігієни. Але зараз холодно і діти можуть бути в рукавичках, які убезпечать від контактів зі шкірою рук.
Джерело: Українська правда. Життя