Підтримка особистісного здоров'я: акценти
Як підготувати дітей до ігор
Навесні, десь за тиждень до Великодня, проведіть календарно-обрядове дійство, що об’єднує три свята — закликання весни, Вербну неділю та власне Великдень. Для цього заздалегідь розучіть з дітьми музичні ігри з колоритними атрибутами:
- вербовою гілочкою
- писанкою
- великоднім кошиком.
Перш ніж презентувати ту чи ту гру дітям, опануйте тексти необхідних віршів, мелодію і слова пісень для супроводу, аби виконувати їх артистично.
Більшість ігор передбачають участь ведучого, тож дітей середнього та старшого дошкільного віку навчіть обирати його за допомогою лічилок. Виконуючи лічилки, діти можуть оформити їх найпростішою мелодією або використати мелодію відомої дитячої пісні, наприклад «Котилася торба».
Добре засвоївши правила народних ігор, діти залюбки граються в них самі, без допомоги дорослих. Головне, щоб була простора зала або відкритий вуличний майданчик та компанія веселих друзів.
Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.
Сценарії до Великодня
Народні ігри до Великодня для дошкільників
Назва | Мета | Хід гри |
Вербич
|
| Звучить мелодія української народної пісні «Веселий каблучок». Усі діти стоять кружка. У центрі з гілочкою верби стоїть ведучий — Вербич. Діти: Вербич, Вербич, весну поклич! Вербич: Зараз покличу! Діти: І ми з тобою, побий нас вербою! Діти обертаються спинами до Вербича, який торкається кожної дитини гілочкою і промовляє такі слова: Не я б’ю, верба б’є, Після останніх слів Вербич кладе гілочку верби у центрі кружка і стає до дітей. Звучить умовний сигнал (акорд або удар у бубон). Хто швидше візьме гілочку, той стає Вербичем |
Займи місце
|
| Звучить мелодія будь-якого весняного хороводу. Усі діти утворюють коло, лічилкою обирають ведучого, якому в руки дають гілочку верби. Діти починають рухатися по колу, а ведучий йде поза ним у протилежний бік та промовляє такі слова: З вербою, з вербою На останні слова коло зупиняється, а ведучий злегка вдаряє гілочкою верби по спині одного з гравців, біля якого зупинився. Гравець, якого вдарили гілочкою, біжить зі свого місця по колу, а ведучий — зі свого боку біжить йому назустріч. Той, хто першим оббіжить коло, займає вільне місце, а той, хто залишився без місця, — стає ведучим і продовжує гру. Примітка. Коло має зупинитися одразу після слова «Хоп!». Діти мають бігти по колу, не торкаючись тих, хто стоїть у колі |
Навбитки
|
| Звучить мелодія пісні «Веснянка», музика Аркадія Філіпенка. Діти, кожен тримаючи в кулачку свою крашанку, стають кружка. Починає гру ведучий (вихователь або Весна), який стає у центр кружка з кошиком і виконує співанку «Навбитки». Я по колу піду, погуляю,
Ведучий йде уздовж кружка, стукаючи своєю крашанкою по крашанках дітей. Побиті крашанки складають до кошика ведучого. А якщо розбивається крашанка ведучого, то він стає на місце переможця і віддає йому кошик. Гра продовжується, доки всі крашанки не потраплять до кошика. Укінці переможець запрошує всіх їсти разом крашанки |
Великодній кошик
|
| Звучить мелодія української народної пісні «Ой, лопнув обруч». Діти стоять кружка, у центрі якого — ведучий. Діти хором запитують, а він відповідає: — На чім стоїш? — На горбочку. Ведучий швидко підходить до будь-якої дитини і ставить біля неї кошик. Діти разом голосно сплескують у долоні і одночасно тупають ногою — це є сигналом для перегонів: ведучий і обрана ним дитина мають оббігти коло в протилежних напрямках. Перемагає той, хто перший добіжить до кошика. Відтак переможець стає ведучим, і гра продовжується |
Знайди свою писанку
|
| Звучить І частина (повільна) мелодії українського народного танцю «Гречаники». Із гурту дітей обирають двох гравців і кладуть навпроти них по писанці. Обрані діти вимірюють кроками відстань до писанок і повертаються на свої місця. Їм зав’язують очі. Відтак гравці мають ступити в бік писанки стільки кроків, скільки вони нарахували, нахилитись і взяти писанку. Виграє той, хто найшвидше натрапить на свою писанку. Пошуки писанки відбуваються на фоні звучання ІІ частини мелодії «Гречаники» — швидкої |
Де сховалася писанка?
|
| Діти стоять кружка. Звучить вступ до української народної пісні «Од Києва до Лубен». Лічилкою обирають двох гравців. Перший стає всередину кружка і заплющує очі. Другий, тримаючи дві писанки в руках, іде й співає: Писанки в руках тримаю, У цей час другий гравець непомітно віддає писанки комусь із дітей у колі. Той, хто отримав писанки, тричі стукає ними одна об одну. Усі діти звертаються до першого гравця, що стоїть усередині кружка із заплющеними очима. В кого писанка, вгадай І хутчіш відповідай. Перший гравець розплющує очі й промовляє: Раз, два, три — як треба, Писанки, напевно, в тебе. Називає того, хто, на його думку, стукав писанками. Якщо вгадає — стає другим гравцем, а якщо ні — ведучого знову обирають лічилкою |
Збери писанки
|
| Вихователь розкладає писанки на килимку та промовляє: Поки ми пісні співали — Звучить мелодія української народної пісні «Катерина» або будь-яка інша весела українська народна мелодія на вибір музичного керівника. Діти збирають писанки і складають їх у кошик |
Тетяна Мельніченко,
музичний керівник санаторного дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 23 «Дзвіночок»,
м. Біла Церква, Київська обл.,
ж. «Музичний керівник»