Справи керівника у жовтні: що проконтролювати
Заняття, під час яких діти озвучують казку за допомогою музичних інструментів:
- сприяють розвитку тембрового слуху, слухової пам’яті, уяви і фантазії
- формують навички спілкування, співпраці, взаємодії
- активізують увагу
- налаштовують на позитивний настрій, сповнюють радістю.
Організовуючи музичне заняття «Музика Весни», влаштуйте дітям сюрприз: у певний момент вони мають знайти саморобні шумові інструменти, за допомогою яких разом озвучте казку «Теремок-холодок».
Музикування для дітей
Реквізит:
- кольорова повітряна кулька для кожної дитини
- сніжно-біле покривало
- іграшкова хатинка
- штучні квіти зеленого, червоного, жовтого і сірого кольорів.
Музичні інструменти:
| саморобні шумові інструменти |
|
| металофон | |
| свищики |
Музичні матеріали:
- аудіозапис п’єси «Квітень» із фортепіанного циклу «Пори року» Петра Чайковського.
Скачайте конспект традиційного музичного заняття у старшій групі «Музика весни»
Хід заняття «Музика Весни»
Діти під музичний супровід заходять до музичної зали, стають півколом.
Музичний керівник: Доброго дня, діти! Я дуже рада вас сьогодні бачити. Нумо привітаймося!
Музичний керівник проводить з дітьми мовленнєво-рухову вправу «Привітання».
Мовленнєво-рухова вправа «Привітання»
Діти чітко промовляють текст, водночас виконуючи відповідні рухи:
| Одне одного вітаєм, | тричі плескають в долоні, потім простягають руки вперед |
| Руки високо здіймаєм! | піднімають спочатку праву руку, потім ліву |
| Всіх ліворуч привітаєм, | махають лівою рукою, повернувшись ліворуч |
| Всім праворуч помахаєм. | махають правою рукою, повернувшись праворуч |
| Здрастуй, ранок, здрастуй, день! | махають обома руками перед собою |
| Ми вітаймось так щодень! | піднімають руки і обличчя догори |
Музичний керівник: Діти, сьогодні у нас буде незвичайне заняття. Я пропоную вам вирушити у музичну подорож! Ви згодні? (Діти: «Так!».) Тож вирушаймо!
Музичний керівник разом з дітьми виконує музично-ритмічну вправу «Прогулянка з кульками».
Інструментальне фантазування
Музично-ритмічна вправа «Прогулянка з кульками»
Музичний керівник роздає дітям повітряні кульки. Діти, тримаючи їх в руках, виконують музично-ритмічні рухи, а музичний керівник створює музичний супровід і промовляє текст:
| Кольорові кульки | діти біжать по колу дрібним кроком |
| Біжать по доріжці, | |
| По доріжці, по стежині, | |
| Від берези до ялини. | |
| Кольорові кульки | |
| Впали на доріжку, | присідають |
| Трішки відпочили | |
| Й знову полетіли. | підводяться і кружляють |
Після виконання вправи діти віддають кульки музичному керівникові й сідають на стільчики.
Музичний керівник: Діти, доріжка привела нас до музичного лісу. Тут можна почути будь-яку музику! Але спочатку потрібно відповісти на запитання. Скажіть-но мені, де можна почути музику? (Орієнтовні відповіді дітей: «На вулиці, удома, у магазині, по телевізору».) Правильно! А як ви гадаєте, чи живе музика в природі? (Відповіді дітей.) Звісно, живе, треба лишень добре прислухатись. Ось, наприклад, один відомий нині композитор прислухався до звуків весняної природи, і вони надихнули його на творчість! Пропоную вам уважно послухати музичний твір.
Діти слухають аудіозапис п’єси «Квітень» із фортепіанного циклу «Пори року» Петра Чайковського.
Музичний керівник: Діти, ви впізнали музику? Як називається ця п’єса, хто її автор? (Очікувані відповіді дітей: «Це п’єса «Квітень» Петра Чайковського».) Молодці! Це справді п’єса «Квітень» із фортепіанного циклу «Пори року» композитора Петра Чайковського. Які думки вона вам навіяла? (Орієнтовні відповіді дітей: «Музика навіяла думки про весну, тепло, сонечко».) Я також подумала про прекрасну весну, яка дуже скоро до нас прийде. Утім, і зима приготувала для нас ще багато цікавого! (Вказує на стіл.) Ось погляньте — посеред нашого музичного лісу стоїть хатинка, заметена снігом. А що там, поруч із нею? Ходімо подивимось.
Діти з музичним керівником підходять до столу, на якому стоїть іграшкова хатинка, а навколо неї лежить сніжно-біле покривало.
Музичний керівник: Діти, ця хатинка не проста, а казкова. Це — теремок-холодок! Як ви гадаєте, чому він казковий? (Орієнтовні відповіді дітей: «Тому що в ньому живуть казкові персонажі».) Правильно. А щоб вони з’явилися, ми маємо розповісти казку про теремок, але не просту, а музичну. Як ви гадаєте, що нам для цього потрібно? (Орієнтовні відповіді дітей: «Можливо, музичні інструменти?».) Саме так!
Музичний керівник знімає покривало, що лежить навколо хатинки, і показує дітям, що під ним — різні музичні інструменти, зокрема саморобні шумові. Діти розглядають їх.
Музичний керівник: Діти, пропоную вам спробувати видобути звук із кожного інструмента — пом’яти інструмент, постукати по ньому тощо, аби потім дібрати характерний звук для кожного з мешканців теремка-холодку.
Діти досліджують музичні інструменти, видобуваючи звук із кожного, музичний керівник ненав’язливо допомагає їм. Потім музичний керівник із дітьми озвучують казку «Теремок-холодок» (за Ольгою Бартовою), добираючи для кожного персонажа найхарактерніші звуки.
Озвучення казки «Теремок-холодок»
Стояв у полі теремок-холодок. Котився полем Сніговик-Кульковик. (Діти мнуть мішечки з крохмалем.) Докотився до теремка і питає: «Хто, хто в теремку? Хто, хто в холодку?». Зачекав Сніговик-Кульковик трохи, але йому ніхто не відповів. (Прислухаються до тиші.) Закотився він у теремок і став жити-поживати. (Мнуть мішечки з крохмалем.)
Стояв теремок-холодок, а в ньому жив Сніговик-Кульковик. Ішов якось Дідусь-Льодовик, бурульками дзвенів. (Легко вдаряють по склянках.) Побачив Дідусь-Льодовик теремок-холодок і каже: «Хто, хто в теремку? Хто, хто в холодку?». А звідти чути: «Тут живу я, Дідусь-Кульковик! (Мнуть мішечки з крохмалем.) А ти хто?». «А я — Дідусь-Льодовик! (Легко вдаряють по склянках.) Нумо разом жити!».
Стали Сніговик-Кульковик та Дідусь-Льодовик жити вдвох. (Частина дітей мнуть мішечки з крохмалем, решта — вдаряють по склянках.) Летіла якось повз теремок Завірюха Буранівна — білим снігом мела, завивала, свистіла. (Діти дмухають у порожні пляшки.) Побачила вона теремок-холодок і каже: «Хто, хто в теремку? Хто, хто в холодку?». А звідти чути: «Це я, Сніговик-Кульковик! (Мнуть мішечки з крохмалем.) І я, Дідусь-Льодовик! (Ударяють по склянках.) А ти хто?». «А я — Завірюха Буранівна! (Дмухають у порожні пляшки.) Візьміть мене до себе жити!». І стали вони жити втрьох, та так весело жили, що співали щодня пісень. Нумо, діти, заспіваймо і ми зимову пісню!
Діти співають пісню «Білий сніг», слова і музика Надії Мартиненко. Відтак продовжують озвучувати казку.
Якось чудовим ранком із-за хмаринок визирнуло Сонечко. (Діти виконують висхідне глісандо на металофоні.) Побачило Сонечко теремок-холодок і каже: «Хто, хто в теремку? Хто, хто в холодку?». А звідти чути: «Це я, Сніговик-Кульковик! (Мнуть мішечки з крохмалем.) І я, Дідусь-Льодовик! (Ударяють по склянках.) І я, Завірюха Буранівна! (Дмухають у порожні пляшки.) А ти хто?». «А я — Сонечко! (Виконують висхідне глісандо на металофоні.) Візьміть мене до себе жити!». Подивилися мешканці теремка, яке Сонечко гарне, сяюче, тепле, та й погодились.
Зазирнуло Сонечко в теремок-холодок, засвітило, засяяло. (Виконують висхідне глісандо на металофоні.) Почувся пташиний спів. (Дмухають у свищики.) Так стало добре і тепло! Аж раптом… (Прислухаються до тиші.) Теремок-холодок почав танути! Краплинки закапали з даху. (Грають окремі звуки на металофоні.) Капали-капали, доки не перетворилися на струмочок. (Виконують глісандо вгору-вниз декілька разів.) Вибігли всі мешканці теремка-холодку надвір, дивляться — немає більше теремка! Спочатку вони засумували. (Діти тихенько мнуть мішечки з крохмалем та дмухають у пляшки, зрідка вдаряють по склянках.) Але в цю мить побачили, що до них із-за дерев вийшла красуня — на голові віночок, а в руках квіти. Діти, як ви гадаєте, хто це? (Очікувані відповіді дітей: «Це — Весна!».) Правильно. Весна втішила Сніговика-Кульковика, Дідуся-Льодовика і Завірюху Буранівну — подарувала їм квіти і запевнила, що наступної зими вони обов’язково зможуть знову побудувати теремок-холодок. Тож настала весняна пора! Діти, подивіться, хто до нас завітав.
Звучить музика світлого характеру. До музичної зали заходить Весна.
Весна: Здрастуйте, малята, любі хлопчики й дівчата! Ось я нарешті дісталася до вас і принесла квіти. Якщо подорож до музичного лісу вам сподобалась — візьміть зелену або червону квітку, а якщо вам було не дуже цікаво — то жовту або сіреньку.
Кожен із дітей бере у Весни штучну квітку відповідного кольору. Музичний керівник запитує дітей, чому вони обрали ту чи ту квітку. Діти аналізують, що сподобалося їм на занятті, що нового вони дізналися, що їм здалося найцікавішим, а фщо — складним.
Музичний керівник: Наша подорож добігла кінця! Час повертатися до дитячого садка.
Діти знову виконують музично-ритмічну вправу «Прогулянка з кульками», лише замість кульок тримають в руках квіти.
Весна: Любі дітки! Я приготувала для вас ігри та забави. Та спочатку вам слід повернутися до групи. Там ми одягнемося тепліше і підемо на прогулянку! Згодні? (Ствердні відповіді дітей.)
Діти прощаються з музичним керівником і разом з Весною виходять із зали.
Олена Неветрова, музичний керівник дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 16 «Ромашка», м. Артемівськ, Донецька обл.
