Які іграшки обрати дітям

Батьки створюють та обирають ігри та іграшки для малюків, керуються загальними уявленнями, настановами та власним досвідом. Іноді їм бракує знань про те, які іграшки й на якому етапі справді розвивають дітей. У такому випадку завдання практичного психолога і педагогів закладу дошкільної освіти — провести відповідну консультацію для батьків.

Справи керівника у жовтні: що проконтролювати

Іграшка в розумінні дорослих

Якщо батьки вважають період дошкільного дитинства прохідним та малозначущим, купують іграшки для дітей, які забезпечують їм самим максимум спокою. У такій ситуації дитина заграється новою забавкою, а батьки займаються своїми справами.

З іншого боку, проблемою може стати й надмірна увага до розвитку дитини в інтелектуальному плані. У таких родинах вважають, що з ляльками, машинками та м’ячами розвитку не буде. Вони обирають лише «розвивальні» іграшки, ігноруючи значення стихійного навчання дитини. Для них розвиток — це результат зовнішнього прямого дорослих. При цьому забувають, що дитина здобуває досвід за допомогою наслідування, а вони є головними взірцями для малюка. Перенасиченість розвивальними іграми викликає в дитини відразу до них.

Часом вибір іграшки батьки обґрунтовують: «така іграшка є у всіх» або «не хочу, щоб моя дитина була чимось обділена». І саме в цьому криється пастка.

Дорослі купують не те, що відповідає потребам вікового розвитку дитини, а те, що модно. Проте власне ставлення батьків до іграшки ускладнює ситуацію взаємодії дитини з нею. Наприклад, сучасні ляльки здатні викликати широку гаму почуттів у батьків: від захвату до переляку. Проте дорослі все одно купують розрекламованих «Барбі» чи «Monster High». Утім купуючи, відчувають відразу до цих ляльок, і не можуть її приховати, коли дитина намагається розповісти про своїх улюблениць.

Які іграшки потрібні для найменших

Розкажіть батькам, яким іграм та іграшкам варто віддати перевагу, купуючи їх для дітей раннього віку. Зокрема це:

• пірамідки
• куби-вкладки
• кубики
• шнурівки
• лото.

Пірамідки

Для дітей від одного до двох років можна обрати і таку пірамідку, що має кільця однакового діаметра, і таку, що має загальну конусну форму. На цьому етапі малюк вчиться нанизувати кільця на стрижень, відповідність їх розміру для нього менш важлива.

А от для дитини від двох років оберіть пірамідку, кільця якої поступово зменшуються до верхівки. А отже, скласти правильно пірамідку можна лише за умови врахування розміру кілець. Навчіть малюка порівнювати кільця за розміром і обирати з-поміж інших найбільше. Перша пірамідка має бути з трьома чи п’ятьма кільцями, потім їх кількість може збільшуватися.

У старшому дошкільному віці діти можуть складати пірамідки за зразком-схемою.

Варіантом пірамідки є й так звані «мисочки». Відмінність цієї іграшки — відсутність стрижня. Мисочки або вкладають, або виставляють одну на одну так само, як і кільця пірамідки.

Куби-вкладки

Нині виробники пропонують великий асортимент кубів-вкладок (сортерів): від найпростіших з чотирма отворами і відповідними вкладками — до шести- чи восьмигранників, які мають по кілька фігурних отворів з одного боку. Зазвичай такі «куби» є збірно-розбірними.

Малюк має вкласти всі фігурки (здебільшого не лише геометричні, а й силуетні) всередину куба, а для цього має віднайти той отвір, що відповідає їй за формою. Ознайомте дитину з різними фігурами, наприклад:

• обведіть їх контур пальчиком або олівцем на папері
• роздивіться куб уважно, знайдіть характерні риси
• порівняйте з реальними об’єктами, як-от коло — це сонечко, м’ячик, колесо, ґудзик, а трикутник — дах будинку, ковпачок клоуна тощо.

Навчіть дитину порівнювати фігури з отворами і знаходити однакові за формою.

Найскладнішим моментом при складанні кубів-вкладок є врахування дитиною просторового розміщення того чи того предмета. Найлегше вкидаються фігури, які мають коло в своїй основі: куля, циліндр. Маленька дитяча ручка доволі легко справ­ляється з такими фігурами. А от із трикутними чи квадратними та навіть з овальними формами виникають проблеми.Треба на лише знайти необхідну фігуру, а ще й правильно розмістити її, аби вона вільно пройшла крізь отвір і впала всередину куба. Тобто дитина має розуміти, як повертати руку з фігурою відносно отвору. А цього теж має навчити дорослий.

Серед розмаїття кубів-вкладок виберіть той, в отвори якого фігурки легко вкидаються та провалюються (а не лише вставляються в наскрізні отвори).

Кубики

За допомогою кубиків малюк вчиться діяти за зразком, будувати так, як це робить дорослий. Тому ваше завдання — детально показати і розказати, як саме ви будуєте.

Спочатку кількість кубиків, якими оперує дитина, не має перевищувати п’яти-шести штук. Проте якщо ви разом із малюком збудуєте високу вежу, яка міститиме значно більше деталей, —
чудово! Адже з погляду малюка, найголовніше в такій ситуації — діяти разом із татом (мамою). Покажіть, як побудувати вежу не лише високою, а й стійкою.

Кубики урізноманітнюють дитячу гру, ними можна збудувати те, чого бракує. Наприклад, меблі для ляльки, доріжки для машинки, будиночок для песика тощо. Зазвичай саме кубики стають першими іграшками-замінниками.

Шнурівки

Ці іграшки, як і всі вищезгадані, спрямовані на розвиток дрібної моторики дитини. Утім у шнурівках це завдання виходить на перший план.

Розмаїття представлених на ринку шнурівок ще й додатково виконує різноманітні завдання, як-от:

• розрізнення кольорів — на дерево кріпляться яблучка нитками однакового з ним кольору тощо
• складання предмета з двох частин
• розрізнення предметів за величиною — на сюжетну картинку треба прикріпити сніговика, який складається з трьох кіл різного розміру тощо.

Лото

Усілякі види лото та їх розмаїта тематика дає змогу розширити дитячі уявлення про навколишній світ. Обираючи лото для найменших, перевагу варто віддати таким варіантам, як-от парні та розрізнені картинки.

Парні картинки. Цей вид лото потребує знаходження пари до зображеного предмета.

Добре, якщо набір картинок передбачає певні ускладнення (найліпше, коли є два комплекти). Наприклад, спочатку малюк добирає до курчати ще одне курча, а потім — курча з таким самим синім бантиком тощо.

Розрізні картинки (або комплект кубиків). Така гра містить кілька десятків предметних картинок різної тематики, що розрізані на кілька частин. Розпочинайте із картинок, що розділені симетрично на дві частини, потім — на чотири частини прямим хрестом, діагональним хрестом. Варіантів проведення такої гри є безліч.

Спочатку можна складати по одній картинці за зразком, далі — обирати необхідну частинку серед кількох інших (із 2-4-х частин). Відтак запропонувати дитині скласти одразу декілька картинок (не більше п’яти). А вже потім — спочатку назвати предмет, картинку з яким вона хоче зібрати, і тоді вже відшукувати всі частинки. Зазвичай у такого варіанта нема наочного зразка.

Також можна пограти у «відгадайку»: малюк має впізнати і назвати предмет за однією частинкою, яку йому демонструє дорослий. При цьому не слід забувати мінятися ролями.

Близьким за тематикою дитині раннього віку є й таке лото, як-от:

• «Одягни ляльку» — закріплює знання дитини про одяг (його назву, послідовність вдягання, відповідність сезонам чи погодним умовам тощо)
• «Де чиє дитинча» — ознайомлює малюка з різними тваринами, закріплює їх назви (як дорослих тварин, так і дитинчат), зовнішній вигляд, характерні ознаки
• «Хто чим харчується» — пропонує малюкові віднайти відповідну їжу для певної тварини тощо.

Усі дидактичні іграшки забезпечують діяльнісні інтереси розвитку дитини в період раннього віку. Вони навчають її діяти, як дорослий, та орієнтують у зовнішніх ознаках предметів: величина, колір, форма тощо. Тобто сприяють розвитку дитячого сприймання.

Нинішня індустрія іграшок — і вітчизняна, і зарубіжна — пропонує велику кількість варіантів згадуваних іграшок. Наприклад, пірамідки-фігурки, іграшки, що створені за принципом мотрійки (яйця чи кульки), та надзвичайну кількість іграшок-вкладок. Отже, батьки можуть обирати серед сучасного іграшкового розмаїття, задовольняючи і потреби дитини, і свої уподобання.

Як урізноманітнити іграшковий асортимент

Окрім уже представлених іграшок, куточок і хлопчика, і дівчинки має містити такі іграшки:

• ляльки
• меблі та одяг для них
• звірятка
• машинки
• м’ячі тощо.

Бажано, щоб іграшковий простір малюка давав йому змогу ознайомитися з матеріалами, які мають різну фактуру. Наприклад, ведмедик може бути виготовлений не лише із хутра, а й із гуми, пластику, а може, і з дерева. Усе це сприятиме розвитку гаптичного сприймання малюка.

Також цікавими для дитини і такими, що мають розвивальний ефект, є неоформлені, або залишкові матеріали, зокрема:

• котушки
• сірникові коробки
• клаптики тканини
• стрічки тощо.

До них належать і природні матеріали:

• каштани
• шишки
• жолуді тощо.

Такі предмети розширюють іграшковий простір малюка, межі дитячої фантазії і творчості.

Граємо разом з дітьми

Найголовніша вимога, яка робить будь-яку іграшку ефективною щодо розвитку (з погляду дорослого) та найпривабливішою і найцікавішою (з погляду дитини), — участь дорослого у грі.

Без вашої участі навіть найкращі іграшки не стимулюють активності, не розвивають свідомості. У найліпшому випадку вони спонукають до примітивних, одноманітних дій.

Пам’ятайте: ви не пасивний спостерігач, а активний партнер, який організовує предметне середовище так, аби воно сприяло психічному розвитку дитини.

За матеріалом Тетяни Гурковської,
психолога-консультанта, головного редактора журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»