Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище
Позапланові заходи державного нагляду (контролю) відбуваються у разі загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя й здоров’я вихованця, учня, студента, педагога, науково-педагогічного працівника.
Підстави проведення позапланових перевірок
Визначено чіткий перелік підстав, за яких Служба розпочне підготовку до проведення позапланової перевірки у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти:
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності);
- необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведення Службою або її територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю);
- звернення освітнього омбудсмена.
У такому разі заходи державного нагляду (контролю) проводять відповідно до пункту 5 Порядку проведення позапланових перевірок закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «Деякі питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти» від 30.04.2021 № 493, чи пункту 6 Порядку проведення позапланових перевірок суб’єктів освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «Деякі питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти» від 22.11.2022 № 1050.
КМУ вніс зміни до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку. Підготували для вас шпаргалку з підказками.
Особливості проведення позапланової перевірки
Служба чи її територіальний орган для проведення позапланової перевірки утворює комісію у складі не менше трьох осіб. За потреби фахової консультативної допомоги комісія може залучати третіх осіб, як-от працівників органів управління освітою, керівників, педагогічних, науково-педагогічних працівників (за згодою з їхніми керівниками), юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, громадські об’єднання в особі їх уповноважених представників та інші).
Перевірку комісія розпочинає без попереднього письмового повідомлення, але за присутності й з дозволу керівника закладу освіти. Якщо ж комісію не допущено, про це складається акт і протокол про адміністративне правопорушення.
Для Служби важливо, щоб перевірка відбувалася відкрито й прозоро, тому до початку роботи комісії в закладі освіти відбувається нарада за участі:
- голови та членів комісії;
- представника засновника закладу освіти;
- керівника закладу освіти.
Комісія також підтримає ініціативи щодо залучення до наради працівників закладу, батьків, представників органів громадського самоврядування, інших третіх осіб.
Голова комісії ознайомлює учасників наради з підставою та предметом перевірки, інформує про порядок проведення перевірки. Кожна сторона може використовувати засоби аудіо-, фото- та відеофіксації, але не перешкоджаючи проведенню перевірки.
Учасникам освітнього процесу важливо знати, що комісія може з’ясовувати лише ті питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки. Водночас забороняється розгляд питань:
- з яких здійснюється кримінальне провадження;
- що розглядаються в суді;
- щодо яких набрало законної сили рішення суду.
Результати перевірки фіксують в акті перевірки, що складається за формою у трьох примірниках і підписується головою, членами комісії, керівником закладу освіти, третіми особами (у разі їх залучення). Керівник закладу освіти може додати до акту свої зауваження.
Завдання Служби та її комісії не суто виявити і зафіксувати порушення, але й дати можливість усунути і запобігти їх появі. Тому в розпорядженні, складеному на підставі акта перевірки, зазначається термін усунення порушень (не більше року).
Зауважте, невиконання законних вимог (приписів, розпоряджень) або інших розпорядчих документів посадових осіб центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері освіти тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підстави проведення позапланових інституційних аудитів
Державна служба якості освіти може провести позаплановий інституційний аудит у закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності і це підтверджено результатами зовнішнього моніторингу якості освіти.
Також позаплановий інституційний аудит закладу освіти можуть ініціювати:
- засновник;
- директор;
- педагогічна рада;
- загальні збори (конференція) колективу;
- піклувальна рада.
У такому разі слід обґрунтувати необхідність оцінювання освітніх і управлінських процесів та одержання рекомендацій щодо їх удосконалення.
Для проведення позапланового інституційного аудиту застосовується пункт 10 Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17.
Нагадаємо, що на проведення заходів державного нагляду (контролю) планового порядку діють обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303.
За матеріалами Державної служби якості освіти,
наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) упродовж дії воєнного стану» від 07.02.2024 № 137
