Професійна компетентність вихователів: як оцінити
Професійне вигорання педагогів виникає через вплив стресогенних факторів та призводить до виснаження емоційних та особистісних ресурсів.
Основні ознаки професійного вигорання у педагогів:
- швидка втомлюваність
- негативізм у спілкуванні з дітьми, їхніми батьками та колегами
- безсоння
- апатія та пасивність
- почуття провини
- зниження рівня самооцінки
- підвищена дратівливість
- потреба в психостимуляторах, як-от тютюн, кава, алкоголь, медикаменти тощо
- порушення режиму харчування, зокрема переїдання або тривале голодування
- соматичні захворювання.
Одними з найсерйозніших чинників ризику розвитку синдрому професійного вигорання є невміння, небажання або нездатність педагогів швидко й чітко розмежовувати своє професійне та людське Я.
Практичні рекомендації, щоб швидко опанувати тонкощі організації роботи педагогів над освітніми стартапами вдитячому садку.
Профілактика професійного вигорання
Аби убезпечити від професійного вигорання, слід створити сприятливий психологічний клімат у колективі.
Психологічний клімат і є запорукою продуктивної та натхненної роботи всіх учасників освітнього процесу. Адже лише за умови сприятливого психологічного клімату в колективі усі його члени почуваються комфортно. Це в свою чергу позитивно впливає на емоційну, психологічну стабільність кожного педагога. Саме за психологічної стабільності у педагогів зникають страхи, невпевненість, напруженість, розгубленість, що підвищує продуктивність його праці.
Разом із тим це сприяє пошуку інноваційних підходів до освітнього процесу у педагогів та неодмінно підвищує інтерес дітей до пізнання. За таких умов діяльність педагога є творчою, результативною, викликає зацікавлення у батьків, створює позитивний імідж дошкільного закладу, завдяки чому він стає конкурентоспроможним на ринку освітніх послуг.
Завдання для керівника
Формування сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі — одне з найважливіших завдань керівника дошкільного закладу.
Керівник дошкільного закладу має постійно балансувати між використанням заохочень, покарань, спонуканням до діяльності, вимогливістю та межами самостійності, якої він надає педагогам.
Найоптимальніші умови для вияву творчої ініціативи педагогів створює демократичний стиль управління, який є найефективнішим та найпродуктивнішим для якісного здійснення освітньої діяльності.
Зокрема, дієвим є метод стимулювання, коли якомога більше освітніх питань розв’язує спільно педагогічний колектив під час обговорення.
Не менш ефективними також є методи заохочення, а саме:
- матеріальні — преміювання, подарунки тощо
- психологічні — демонстрація позитивного ставлення адміністрації дошкільного закладу до високих досягнень педагогів в освітній діяльності, популяризація результатів діяльності, досвіду окремих педагогів.
Яким би сприятливим не був психологічний клімат у колективі, керівнику дошкільного закладу не уникнути застосування критики своїх підлеглих за певних ситуацій. Критика ліпше сприймається, якщо її озвучити ненав’язливо — у вигляді поради.
Радикальні адміністративні заходи, надмірна критика призводять до негативних наслідків, як-от:
- ураження самолюбства педагога
- зниження самооцінки
- невпевненість
- зневіра у власних силах
- байдужість
- опір та займання захисної позиції
- невдоволення
- претензії та постійні конфлікти з іншими учасниками освітнього процесу
- вибудовування психологічного бар’єра
- негативізм.
Варто завжди пам’ятати, що оцінювати успіхи та прорахунки педагогів варто справедливо та об’єктивно. Не слід вдаватися до критики суто через власний поганий настрій або особисту неприязнь до конкретного працівника. У жодному разі критика не може супроводжуватися насмішками та приниженням, а також здійснюватися у присутності колег, дітей та їхніх батьків. Тобто, критикуючи підлеглого, дотримуйтеся принципу конфіденційності.
Власні зауваження потрібно висловлювати, створивши позитивний емоційний фон, що сприятиме довірливій бесіді. Зауваження мають бути чіткими та аргументованими. Важливо також запропонувати шляхи розв’язання проблеми та допомогу.
Не варто забувати, що керівник навчального закладу та підлеглі є партнерами, мета яких — досягнути високих результатів освітнього процесу. Лише об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу сприятиме збереженню професійного довголіття педагогів, їхньому кар’єрному зросту та саморозвитку.
Джерело: Практичний психолог: Дитячий садок
