Як школи організовують навчання за предметом «Захист України»

Державна служба якості освіти України у березі 2023 року вивчала питання організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» у вибірці закладів загальної середньої освіти.
Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Під час вивчення основна увага приділена питанням:

  • дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;

  • кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.

Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

  • 1,5 год./тиждень;

  • 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

  • 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.

  • 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

  • інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);

  • фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);

  • туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);

  • військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

 

Джерело: Державна служба якості освіти

 

Вебінар ВМДЗ

Статті за темою

Усі статті за темою

Портфоліо вихователя дитячого садка

Портфоліо — це форма презентації педагогом свого педагогічного досвіду. Як створити й оформити портфоліо вихователя закладу дошкільної освіти? Яким воно має бути і чи є необхідною умовою для атестації чи конкурсу?
45499

БКДО: Державний стандарт дошкільної освіти

Державний стандарт дошкільної освіти — це Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), затверджений 12 січня 2021 року наказом МОН №33. Він визначає вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти.
91022

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді