Як школи організовують навчання за предметом «Захист України»

Державна служба якості освіти України у березі 2023 року вивчала питання організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» у вибірці закладів загальної середньої освіти.
📝Оновлений Санітарний регламент для ЗДО

Під час вивчення основна увага приділена питанням:

  • дотримання вимог навчальної програми з предмета «Захист України» та організації гурткової роботи;

  • кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази закладів освіти.

Обсяг вивчення предмета «Захист України» та кадрове забезпечення

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

  • 1,5 год./тиждень;

  • 2 год./тиждень — за умови виділення 0,5 год. з додаткових годин на окремі базові предмети.

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

  • 1,5 год./тиждень — у 82% 10-х та 85% 11-х класів.

  • 2 год./тиждень — у 15% закладів освіти.

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

  • інтелектуально-мистецький (історія України, Українська революція, етнографія, історія українського війська, сучасних збройних сил України, українська патріотична чи народна пісня);

  • фізкультурно-спортивний (віджимання, метання гранати, підтягування на перекладині);

  • туристично-спортивний (смуга перешкод, топографія);

  • військово-прикладний (стрільба з пневматичної зброї, розбирання та збирання автомата АК).

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

 

Джерело: Державна служба якості освіти

 

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Дитячі вироби до свята Великодня

Замислюєтеся над тим, які цікаві поробки до Великодня запропонувати дошкільникам? Наш майстер-клас надихне вас виготовити з дітьми унікальну композицію в нетрадиційній техніці — писанкове дерево, крона якого відтворюватиме державні кордони України
10738

«Тривожна валіза» в закладах освіти: хто збирає і що повинна містити

Після сигналу тривоги учнів у закладі освіти швидко евакуюють в укриття. Скільки часу їм та працівникам закладу доведеться там перебувати – передбачити неможливо. Тож із собою беруть тривожні валізи з мінімальним набором для забезпечення життєвих потреб. Як зібрати тривожну валізу для дитини, для класу – далі у статті
12418

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді