Аплікація (від. лат. applicatio — прикладання, приєднання) — це вид образотворчої діяльності, що передбачає виготовлення орнаментів чи інших художніх зображень нашиванням або наклеюванням на основу різнокольорових клаптиків тканини, паперу тощо.
Діагностика професійної компетентності педагогів
Аплікацію вважають мистецтвом декорування. Матеріалом-основою для аплікації є щільний папір або картон, тканина, деревина тощо, а власне прикрашати їх можна за допомогою таких матеріалів:
- хутро
- пір’я
- засушене листя, суцвіття, інші природні матеріали
- папір
- бісер, пайєтки, нитки
- пластикові кришечки, яєчна шкаралупа та інші залишкові матеріали.
Сутичка інтересів — ось як можна розтлумачити конфлікт. Нині 23% педагогів опиняються в епіцентрі булінгу та гострих ситуацій. А кожен четвертий педагог потрапляє в конфліктні ситуації з батьками вихованців чи колегами й не знає, як правильно діяти.
У якому віці і з чого починати
На другому році життя в дитини виникає бажання рвати на шматочки папір. Це перші кроки дитини до опанування мистецтва аплікації. Не обмежуйте цей процес, ліпше доберіть нешкідливий папір, адже дитина може покласти його до рота. Пізнання дитиною властивостей паперу сприяє сенсорному розвитку, а він є передумовою розвитку розумового.
Формувати в дошкільників елементарні навички аплікації починайте з трьох років. Для цього використовуйте:
- паперові серветки різних кольорів
- клейстер, заварений із борошна і води
- картон із нанесеними контурами знайомих дитині тварин, рослин, іграшок тощо.
Запропонуйте дитині відірвати від серветки шматочок і, стискуючи та прокочуючи між пальчиками, зробити кульку. Це основне завдання, яке варто пропонувати під час занять з аплікації в молодшому дошкільному віці. Не потрібно створювати з дітьми геометричні чи інші орнаменти.
Відтак пропонуйте заповнювати такими кульками нанесені на картоні контури знайомих дитині тварин, рослин, іграшок, мультиплікаційних персонажів тощо.
Спочатку намастіть поверхню картону з контурами клейстером. Нанесіть його пензликами або щіточками для фарбування: вони широкі, тож дитині достатньо зробити кілька рухів, щоб намастити всю поверхню. А далі — найцікавіший етап: посипте паперовими кульками клейову поверхню. Поступово, набуваючи досвіду, дитина вчиться поєднувати у виробі кульки різних кольорів. Пропонуйте сортувати кульки за кольором — такий прийом дасть змогу дитині засвоїти кольори.
Із чотирьох років навчайте дитину користуватися ножицями. Вони мають бути безпечними, із заокругленими кінчиками, зручними для дитячої руки, естетично привабливими. Покажіть дітям, як слід тримати ножиці та папір, який потрібно різати. Спочатку дайте дітям для вправляння тоненькі смужки різноколірного паперу, які легко розрізати одним рухом. Потім нехай спробують різати папір із різним натисканням, робити надрізи різної форми. Як матеріал для різання використайте старі журнали.
Навчати дитину різати потрібно індивідуально. Тому проведіть майстер-клас для батьків, на якому розкажіть про вплив різання на розвиток мілкої моторики рук, окоміру, координації дій в системі «рука-око»; нагадайте правила безпеки під час роботи з ножицями та порадьте, як навчити дітей різати по прямій, вирізати по контуру. Зауважте, що дорослі мають допомагати дітям охайно користуватися клейовими матеріалами, пензликами для наклеювання, підставками для пензликів, серветками для промокання.
Лише коли всі діти групи опанують елементарні навички різання, проведіть заняття
з аплікації для групи дітей та ускладніть завдання: запропонуйте вирізати по прямій, по косій, по округлій лінії. Вирізані форми нехай діти самостійно наклеюють на поверхню аркуша.
Починаючи з середньої групи, навчайте дітей використовувати для аплікації не лише паперові серветки, кольоровий папір, але й інші матеріали — засушені рослини, пір’я, вату, клаптики тканини, хутра, пластику тощо. Такі матеріали іноді складно прикріпити до поверхні, тому допоможіть дитині наклеїти той чи той елемент за допомогою клейового пістолета. Поєднувати різні матеріали діти зможуть під час створення колажів.
Часто для аплікації використовують крупи, макаронні вироби тощо. Утім використовувати в образотворчій діяльності продукти харчування не бажано. Адже це формує в дітей неповагу до праці людей, які докладали зусиль для створення цього продукту.
Можна створювати композиції залежно від пори року, наприклад осінні чи весняні.
Запропонуйте дітям створити весняну композицію «Приліт птахів».
Діти старшого дошкільного віку теж люблять аплікації та з цікавістю опановують техніки квілінгу й декупажу.
Як працювати в техніці квілінгу
Смужки накручують на пластмасову чи металеву паличку з розщепленим кінцем. Також для роботи в цій техніці потрібно мати тоненький пінцет для захоплювання паперу, ножиці та клей.
Матеріали для квілінгу можете придбати в магазині або підготувати власноруч. Смужки наріжте з двостороннього кольорового паперу або яскравих журнальних сторінок. Замість спеціальної палички використайте звичайну ватяну паличку, надрізану навпіл так, щоб у щілині можна було розмістити смужку паперу.
Осіння аплікація (техніка квілінг)
Спочатку скручені смужки використовуйте як елементи аплікації і поєднуйте з традиційною аплікацією з паперу. Наприклад, ягідки винограду, вишні створіть із дітьми в техніці квілінгу, а листя запропонуйте вирізати з гофрованого паперу. Коли діти навчаться створювати базові форми квілінгу, завдання можна ускладнювати — виготовляти в цій техніці картини, листівки і навіть прикраси.
Створіть яскраву квіткову галявину у техніці квілінг.
У чому особливість декупажу
Мистецтво декупажу дає змогу прикрасити будь-яку поверхню: дощечку, скриньку, підставку для олівців, меблі тощо.
Нині техніка декупажу дуже популярна, тож спробуйте опанувати її з дітьми старшого дошкільного віку. Для занять візьміть такі матеріали:
- папір для декупажу або паперові серветки з візерунками
- клей ПВА
- вода
- широкий пензлик з м’яким ворсом
- ножиці.
Спочатку навчіть дитину зі смаком добирати візерунки для декорування. Відтак — наносити на оздоблювальну поверхню суміш для ґрунтування, охайно викладати серветку, обережно покривати поверхню з візерунком ще одним шаром ґрунтовки та лаком. Починайте з простої поверхні, наприклад дерев’яної дощечки. Поступово урізноманітнюйте предмети для декорування.
Олена Половіна
