Довідка про гурткову роботу: кому? для чого? як?

Як виконати навчальну програму в умовах постійних повітряних тривог, дистанційної освіти – над цією проблемою активно працюють. А от що робити закладам позашкільної освіти? Чи потрібно вводити гуртки за інтересами і чи матимуть вони попит? Як визначити доцільність і оцінити результативність їх роботи – з'ясовуємо у статті.

Що таке гурткова робота

Якщо навчальний процес у школах є обов’язковим навіть у воєнний час і нікому не спадає на думку у цьому засумніватися, то участь у позашкільній освіті – справа добровільна, і у ній зацікавлені далеко не всі учасники навчально-виховної діяльності. Тому давайте розберемось, яку користь здобувачам освіти приносить робота у закладах позашкільної освіти та  під час занять  гуртків.

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

  1. Розвиток творчих здібностей дитини, мотивація до пізнавальної діяльності та самовдосконалення. Якщо дитина займається тим, до чого у неї виникає, але ще не сформований  інтерес, то при залученні до роботи над ним, цей фактор стає стійким, розкриває нові грані пізнання, нові перспективи, і у результаті, розширюються  можливості особистості.
  2. Забезпечення здатності дитини до самореалізації. Дуже важливо, коли у дорослої людини є хобі – маленька  «віддушина», де не треба щось комусь доводити, де можна побути самим собою, де це потрібно самому собі. Як показує досвід, саме улюблена справа допомагає подолати стрес, відволікає від  душевного болю. Для наших дітей у сучасній ситуації це дуже актуально. Люди, які нічим не захоплюються, важче сприймають події, що їх травмують, не вміють переключатися з особистих переживань, що в  результаті приводить до депресивного стану різних ступенів.

Коли зусилля спрямовані на заняття хобі, для дітей  відкривається перспектива перетворити улюблену справу на професію і стати успішним у ній. А відчуття успіху, у свою чергу, гарантує кар’єрне зростання, більшу зарплату, покращення добробуту.

  1. Залучення до наукової діяльності розкриває нові горизонти  для  самореалізації, а саме:
  • вивчати улюблену науку;
  • на основі пізнання нових законів спробувати  втілити свою  ідею в життя і переконатись в її хибності чи істинності;
  • підвищити власну самооцінку;
  • запустити власний проєкт або долучитися до вже існуючих інновацій;
  • взяти участь у міжнародних семінарах, тощо.

Все це можна здійснити, працюючи у Малій академії наук при навчальному  закладі, яка допомагає отримати нові знання та сформувати нові навички.

  1. Зниження ризику у підлітків бути втягненим у злочинність. Адже незайнята, нудьгуюча дитина швидко знаходить пригоди «на свою голову». Заняття спортом, улюблена справа відволікають  дітей  від гаджетів та небезпечного спілкування в соціальних мережах.

В умовах війни позашкільна освіта набуває нового змісту. За даними опитування підлітків, 40%  з них  зазначили, що їх відволікає від тривог спілкування з однолітками, 38% підлітків підкреслили важливість для них соцмереж та інтернету, 32% обрали заняття спортом, 12% підлітків вказали рукоділля (малювання, ліпка, вишивка), про заняття музикою, танцями, акторською грою зазначили 10% .

Сучасні умови диктують і нові напрями діяльності гуртків - STEM - освіта,  робототехніка, конструювання і управління дронами, кібербезпека, 3D–моделювання, тощо.

Таким чином, гурткова робота в загальноосвітніх навчальних закладах є частиною освітнього процесу. Це один із найефективніших шляхів розвитку творчо спрямованої особистості. Саме тому організація роботи різноманітних гуртків, секцій, студій у загальноосвітніх навчальних закладах потребує особливої уваги з боку адміністрації шкіл та управлінь освіти. Результативність позашкільної освіти значною мірою залежить від чіткої, продуманої її організації, планування та координації.

Нормативна база гурткової роботи           

Оскільки загальноосвітні навчальні заклади (як центри позашкільної освіти в позаурочний та позанавчальний час) входять до структури позашкільної освіти, то наведені нормативні документи стосуються і роботи шкільних гуртків, секцій, творчих об’єднань.

  1. Конвенція про права дитини
  2. Закон України «Про освіту»
  3. Закон України «Про позашкільну освіту»
  4. Закон України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства».
  5. Закон України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю».
  6. Лист МОН  «Про організацію освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2023/2024 навчальному році» (від 23.08.23, №1/12609 -23)
  7.  Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвтініх навчальних закладах (Наказ МОН від 16.06.2015 №641 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання  дітей і молоді, Заходів щодо реалазації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді  та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах") 
  8. Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641
  9. Лист МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»
  10. Лист МОН від 18.03.2022 № 1\3544-22 «Про забезпечення освітнього процесу в закладах позашкільної освіти під час дії воєнного стану;
  11. Інструкційно-методичні матеріали для керівників гуртків 
  12. Навчальні програми з позашкільної освіти 

Державні заклади позашкільної освіти, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1133:

  •  Національний центр «Мала академія наук України», який забезпечує організацію та координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку й професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни;
  • Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, який є провідною установою в галузі розвитку позашкільної біологічної, екологічної, аграрної освіти учнівської молоді;
  • Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді – профільний заклад позашкільної освіти, який засобами туризму, краєзнавства, спорту і екскурсій надає дітям, учням та юнацтву позашкільну освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь й навичок за інтересами;
  • Український державний центр позашкільної освіти – комплексний заклад позашкільної освіти, який здійснює координацію освітньої, інформаційно-методичної та організаційно-масової діяльності закладів позашкільної освіти художньо-естетичного та науково-технічного напрямів.

Крім того, УДЦПО здійснює координацію діяльності органів учнівського самоврядування.

Пріоритетні напрями діяльності позашкільної освіти

У листі МОН  «Про організацію освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2023/2024 навчальному році» зазначено, що «в умовах збройної агресії російської федерації пріоритетом у педагогічній діяльності кожного педагогічного працівника закладів позашкільної освіти всіх типів повинно бути:

  • національно-патріотичне виховання дітей та молоді відповідно до Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 №2834-IX та Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженої наказом МОН від 06.06.2022 № 527;
  • дослідницько-експериментальна діяльність ;
  • еколого-натуралістичний напрям;
  • туристсько-краєзнавчий аспект роботи гуртків;
  • науково-технічний напрям;
  • художньо-естетичний;
  • розвиток органів учнівського самоврядування

Що треба врахувати керівнику гуртка

  1. Правильне планування (врахування мети і завдання гуртка, наявність перспективного та календарного плану, тощо). Відповідно до «Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України» визначають три рівні навчання – початковий, основний і вищий. Інноваційний характер роботи гуртка визначається за рівнями творчості, на яких працюють гуртківці.
  2. Облік відвідування.
  3. Зміст гурткової роботи повинен включати різноманітну інформацію щодо науки, техніки, технологій, культури, психології, дотичну до предметної діяльності та з урахуванням психологічної структури особистості..   Кожен із вищезазначених рівнів має свою мету, методичні завдання, перспективи, недоліки і обмеження, що у кінцевому випадку відображається у змісті.
  4. Системність та регулярність занять, їх чітка структурність, дотримання принципів доступності і наступності, з урахуванням принципів дозвіллєвої діяльності (інтересу, єдності відпочинку і пізнання, спільності діяльності),  диференціації завдань.
  5. Облік результатів. Результативність праці педагога визначається за тими позитивними якісними змінами у психічному розвитку учнів, що відбулися під його впливом, сформованість в учнів тих компетентностей, які задекларовані в навчальній програмі.

Хто здійснює моніторинг стану гурткової роботи у школі

Якісний рівень освіти забезпечується за допомогою відповідних механізмів, що отримали назву моніторингу. 

Педагогічний моніторинг – це система відбору, обробки аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи.       

Ідея моніторингу – відстежити, скоригувати й отримати результат.

Вивчення проблеми роботи гуртків, зазвичай, покладається на заступників керівників з навчально-виховної роботи, організаторів виховної роботи, шкільного психолога, керівника закладу. Вони відвідують заняття, перевіряють правильність ведення документації, спілкуються із членами гуртка та його керівником, проводять опитування.

Методи контролю:

1. Індивідуальна бесіда (з керівниками гуртків, їхніми колегами, гуртківцями, батьками).

2. Вивчення документації:

      • журналів гурткової роботи,
      • щоденних планів (конспектів) гурткових занять,
      • програм та планів гуртків,
      • журналів практичних і дослідницьких робіт, щоденників спостережень іт.п.
      • документації щодо організації та проведення масових заходів;
      • тематичних папок, дидактичного, наочного матеріалу;
      • розробок нетрадиційних занять;
      • документації з охорони праці, безпеки життєдіяльності;
      • документації роботи з батьками;
      • матеріалів, що висвітлюють роботу самоврядування, папки перспективного педагогічного досвіду, відгуків про роботу колег, методичного зошита керівника гуртка тощо.

3. Фронтальне і поточне анкетування керівників гуртків.

4. Інтерв’ювання.

5. Діагностичне анкетування.

6. Анкетування гуртківців, батьків.

7. Психолого-педагогічні спостереження за роботою керівників гуртків (заняття гуртків, виховні масові заходи).

8. Підсумкова бесіда за результатами навчально-виховного процесу.

9. Проведення адміністративно-рейтингового тестування та оцінювання рівня діяльності керівників гуртків.

Види внутрішнього контролю

      1. Попереджувальний — ознайомлення із щоденним планом роботи гуртка.
      2. Документальний — перевірка журналів гурткової роботи, щоденних планів-конспектів гурткового заняття, ведення необхідної документації роботи гуртка.
      3. Оглядовий — знайомство з роботою молодих педагогів.
      4. Персональний — вивчення системи роботи педагога, що атестується.
      5. Тематичний — відвідування занять гуртків, виховних заходів із метою оцінки ефективності методів навчання і виховання, вибраних форм заняття гуртка та ін.
      6. Епізодичний — відвідування занять гуртка, виховних заходів із метою перевірки готовності керівника гуртка до їх проведення.
      7. Цільовий — відвідування занять гуртка, виховних заходів із метою вивчення педагогічної майстерності педагога, сформованості знань, умінь, практичних навичок гуртківців.
      8. Адміністративний — під час вивчення питання, що виноситься на розгляд педагогічної і методичної рад.
      9. Фронтальний — вивчення системи роботи педагога. занять гуртка (розвиток мислення, уваги, пам’яті, волі, творчості, допитливості, зацікавленості та ін.).
      10. Взаємний — відвідування занять педагогами у присутності адміністрації.
      11. Фрагментарний — відвідування занять, виховних заходів із метою втілення у практику роботи рішень педагогічних рад, методичних рекомендацій тощо.
      12. Паралельний — відвідування занять у 2—3-х однопрофільних гуртках, в однакових вікових групах, але в різних педагогів.

На аналітичному рівні моніторингу відбувається написання звіту за навчальний рік, У кінці навчального року проводиться окремо аналіз навчально-виховного процесу гуртків за рівнями і профілем навчання.  Звіт пишеться у вигляді Довідки  про стан гурткової роботи у навчальному закладі.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді