Сенсорний розвиток дітей раннього віку

Психічний розвиток дитини раннього віку відбувається через сприймання, навколо сприймання і завдяки сприйманню. Як практичний психолог може створити оптимальні умови, які сприяли б розвитку природних задатків психіки кожної дитини?

Що менша дитина, то більше значення в її житті має чуттєвий досвід. На другому-третьому році життя, дитина вже готова засвоювати сенсорні еталони, тобто вчитися правильно розрізняти й називати властивості предметів. Вона починає накопичувати уявлення про величину, форму, колір та інші властивості предметів. Це відбувається під час ігрових вправ та ситуацій, які створює дорослий зі спеціальною розвивальною метою. Під час гри дитина мимовільно освоює прийоми групування і класифікації, поняття відношення і залежностей між предметами за величиною, формою, кольором, розташуванням у просторі. Отже, сенсорний розвиток нерозривно пов’язаний із різними видами діяльності.

Як впоратися з емоційними складнощами: поради

Які ігрові розвивальні заняття варто проводити із дітьми раннього віку?

Основними завданнями сенсорного розвитку дітей раннього віку є  такі:

  • формувати здатність повноцінно сприймати предмети довкола
  • навчати виділяти ознаки предметів — колір, форму, величину
  • накопичувати уявлення про співвідношення двох предметів за величиною, формою, кольором
  • розвивати вміння орієнтуватися у просторі щодо певного предмета
  • збагачувати словник
  • виховувати самостійність.

Упродовж дошкільного дитинства характер сенсорного пізнання змінюється. Дитина поступово переходить від маніпуляції предметами до ознайомлення з ними на основі зорового, тактильного та слухового сприймання, а також їх поєднання. Аби сформувати у дитини правильні уявлення про зовнішні ознаки предметів та їх співвідношення, слід забезпечити можливість безпосередньо сприймати ці предмети через зір, слух, дотик, різні дії з ними.

Під час діагностування пізнавальних процесів у дітей раннього віку ми виявили недостатній рівень знань про сенсорні еталони — колір, форму, величину. Тому вирішили надалі працювати з дітьми раннього віку щодо сенсорного розвитку індивідуально та в підгрупах.

Роботу розпочали зі спостереження. Виявили, що увага дітей короткочасна. Їм складно зосередитися на одному об’єкті. Тож потребують чергування різних видів діяльності. Водночас діти легко і швидко запам’ятовують інформацію, щоправда довільно.

З одного боку, результати спостереження засвідчили вікову своєрідність пізнавального розвитку дітей раннього віку, а з другого — показали варіанти індивідуальних проявів вікової норми.

Аби сприяти оптимальному індивідуальному розвитку сенсорної сфери малюків, ми розробили розвивальну програму «Форма. Колір. Величина». Вона має такі завдання, як-от:

  • формувати та закріплювати уявлення про геометричні фігури — круг, квадрат, трикутник, основні кольори — червоний, синій, зелений, жовтий
  • ознайомлювати з поняттями «великий — маленький»
  • розвивати відчуття та сприймання — зорові, слухові, тактильні тощо
  • навчати розрізняти та групувати предмети за зовнішніми ознаками: кольором, величиною, формою.

Під час планування розвивальної роботи з дітьми раннього віку за мету ми обрали всебічний розвиток дитини. Вона має отримувати задоволення від процесу пізнання через взаємодію з дорослим. Дорослий, своєю чергою, має стимулювати бажання дитини самостійно міркувати та розв’язувати конкретне завдання шляхом практичної дії. Під час розвивальних занять ми залучали дітей до сенсорних дидактичних ігор, різних дій із предметами, створювали ситуації, які спонукали їх орієнтуватися на зовнішні ознаки предметів.

Авторський посібник для сенсорного розвитку

Сенсорний розвиток дітей: заняття й організаційні особливості

Розвивальна робота практичного психолога не відміняє роботи з сенсорного виховання вихователя групи. Робота фахівця психологічної служби є додатковою — уточнювальною та допоміжною. Вона дає змогу реалізувати індивідуальні потреби розвитку кожного малюка.

Практичний психолог щодо сенсорного розвитку працює з дітьми, батьками й педагогічним колективом. Система роботи щодо сенсорного розвитку дітей раннього віку охоплює такі аспекти:

  • розрізнення геометричних фігур за зразком та еталонними назвами
  • розрізнення величин
  • розрізнення кольорів за зразком та еталонними назвами
  • оволодіння орієнтувально-дослідницькими діями
  • оволодіння сенсорними еталонами.

Нижче наводимо тематичний план розвивальної програми «Форма. Колір. Величина». Роботу за нею розраховано на два місяці, по одному заняттю на тиждень — усього вісім занять. Чотири заняття присвячено ознайомленню дітей із кольором (шість основних кольорів, а також білий і чорний), геометричними фігурами (круг, квадрат, трикутник) та величиною. Наступні два заняття призначені для закріплення вивченого матеріалу. Іще два заняття — для узагальнення знань дітей за темою.

Кожну групу занять проводять за визначеною структурою.

Заняття з ознайомлення з ознаками та еталонними назвами проводять за такою структурою:

  • організація дітей, знайомство з казковим персонажем
  • вивчення нового матеріалу, ознайомлення з геометричною фігурою
  • фізкультхвилинка
  • закріплення вивченого матеріалу за допомогою 2-3 дидактичних ігор
  • підсумок.

Заняття, спрямовані на закріплення та узагальнення знань дітей, мають таку структуру:

  • організація дітей
  • повторення та узагальнення вивченого матеріалу
  • рухлива гра
  • 2-3 дидактичні гри
  • підсумок.

Тематичний план розвивальної програми «Форма. Колір. Величина»

Тема

Завдання

Обладнання
та матеріали

Схема заняття

Подорож Капітошки

  • Уточнювати знання про основні кольори (жовтий, червоний, зелений, синій); закріплювати їх назви
  • Ознайомлювати з геометричною фігурою круг, його властивостями (круглий, може котитися)
  • Навчати визначати величину фігури за допомогою прийому накладання; вибирати предмети, які мають форму вивченої фігури
  • Розвивати мислення, уяву, пам’ять, мовлення, увагу
  • Виховувати бажання допомагати іншим людям, слухати старших

Демонстраційні:

  • іграшка Капітошка
  • картки із зображенням тарілки, м’яча, кульки, яблука, банана, пірамідки, ляльки
  • хмаринка
  • краплинки

 

Роздаткові:

  • кружечки різного кольору й величини
  • набори кружечків для складання Капітошки
  • Організація дітей, знайомство з казковим персонажем
  • Вивчення нового матеріалу, ознайомлення з геометричною фігурою круг. Дидактична гра «Назви колір»
  • Фізкультхвилинка «Крап, крап, крап»
  • Закріплення вивченого матеріалу. Дидактичні ігри «Підбери краплинку та порівняй», «Знайди такої самої форми», «Виклади Капітошку»
  • Підсумок

Сонячний зайчик в гостях у малят

  • Ознайомлювати з геометричною фігурою квадрат; навчати розпізнавати її, називати властивості (кути, рівні сторони)
  • Закріплювати знання про круг і назви кольорів
  • Вправляти у пошуку геометричних фігур у предметах
  • Розвивати навички конструювання за допомогою прийому накладання одне на одного; дрібну моторику, мовлення, уяву, пам’ять, мислення, увагу
  • Виховувати допитливість, бажання допомагати іншим людям; доводити розпочату справи до кінця; акуратність

Демонстраційні:

  • іграшка Сонячний зайчик
  • люстерко
  • картки із зображенням тарілки, м’яча, апельсина, помідора, сонця, вікна, квадрата, стола, картини, годинника, килимка, потяга

 

Роздаткові:

  • квадрати
  • набори кубиків для складання вежі
  • Організація дітей, знайомство з казковим персонажем Сонячним зайчиком
  • Повторення вивченого матеріалу: фігура круг, колір — синій
  • Вивчення нового матеріалу, ознайомлення з квадратом
  • Фізкультхвилинка «Сонячні зайчики»
  • Закріплення нового матеріалу. Дидактичні ігри «Що схоже на квадрат?», «Закрий віконечко», «Що заховано в мішечку?», гра-конструювання «Побудуй вежу»
  • Підсумок

Пригоди Іринки і Цуцика

  • Ознайомлювати з геометричною фігурою трикутник; навчати розпізнавати її, називати властивості (кути, рівні сторони)
  • Закріплювати знання про круг, квадрат; назви кольорів
  • Навчати встановлювати подібність між геометричними фігурами та предметами, зображеними на малюнках
  • Розвивати дрібну моторику; мовлення, уяву, пам’ять, мислення, увагу
  • Виховувати допитливість, бажання допомагати іншим людям; доводити розпочату справу до кінця; акуратність

Демонстраційні:

  • лялька Іринка
  • іграшка Цуцик
  • хустинка
  • пірамідка
  • ялинка
  • повітряний змій
  • ковпак
  • трикутник

 

Роздаткові:

  • паперові хустинки
  • килимки
  • набори геометричних фігур
  • Організація дітей, знайомство з казковими персонажами
  • Вивчення нового матеріалу, ознайомлення з трикутником. Дидактична гра «Що схоже на трикутник?»
  • Фізкультхвилинка «Який наш Цуцик?»
  • Закріплення вивченого матеріалу. Дидактичні ігри «Килимок для Цуцика», «Хустинка для Іринки»
  • Підсумок

Маша і Ведмідь завітали в дитячий садок

  • Ознайомлювати дітей з поняттями «широкий — вузький»
  • Навчати розрізняти предмети за шириною
  • Закріплювати назви кольорів
  • Розвивати увагу, пам’ять, мовлення, мислення; спостережливість; дрібну моторику
  • Виховувати бажання допомагати іншим людям

Демонстраційні:

  • іграшки Маша і Ведмідь
  • картки із зображенням річки, мостів, килимків, дерев різної ширини

 

Роздаткові:

  • прапорці і стрічки з паперу різної ширини і кольору
  • Організація дітей, зустріч із казковими персонажами Машею та Ведмедем
  • Вивчення нового матеріалу, ознайомлення з поняттями «широкий — вузький»
  • Фізкультхвилинка
  • Закріплення нового матеріалу. Дидактичні ігри «Підбери килимок», «Допоможи зайчику», «Кому який прапорець?», «Де заховався Ведмідь?», «Вкажи, яка стрічка»
  • Підсумок

Незвичайні гості Жирафа й Черепаха

  • Формувати уявлення про величину предметів
  • Вправляти у визначенні величини предметів із використанням понять «високий — низький», «один — багато»
  • Розвивати пізнавальну активність; різні види уваги, логічне мислення
  • Виховувати дружелюбність

Демонстраційні:

  • іграшки — черепаха, жирафа, ведмідь, слон
  • картки із зображеннями  — високий і низький будинки; м’яч, машинка, жабка, дерево, підйомний кран, мураха, метелик, сонечко

 

Роздаткові:

  • набір різноколірних геометричних фігур — квадрат, трикутник
  • шаблони будинків
  • Організація дітей, знайомство із казковими персонажами Жирафою та Черепахою
  • Вивчення нового матеріалу, ознайомлення з поняттями «високий», «низький».  Дидактична гра «Будинки»
  • Фізкультхвилинка
  • Закріплення нового матеріалу. Дидактичні ігри «Карлики й Велетні», «Знайди відповідну картинку», «Нумо дружити»
  • Підсумок

Допоможемо Ляльці-неваляйці

  • Закріплювати вміння розрізняти основні кольори (жовтий, червоний, синій, зелений); правильно називати їх; знання про геометричну фігуру круг, його основні властивості
  • Продовжувати визначати величину фігури за допомогою прийому накладання; вибирати предмети тотожні вивченій фігурі
  • Розвивати мислення, уяву, мовлення, пам’ять, увагу
  • Виховувати бажання допомагати іншим людям, слухати старших; повагу до інших людей

Демонстраційні:

  • Лялька-неваляйка
  • тарілка
  • кришка від каструлі
  • в’язаний килимок
  • набір квіточок і метеликів різного кольору
  • картки із зображенням пірамідки, апельсина, вікна, помідора, ковпачка клоуна, сонця, годинника, тарілки

 

Роздаткові:

  • набори кружечків різного кольору і величини
  • Організація дітей, знайомство з казковим персонажем
  • Повторення вивченого матеріалу.  Дидактична гра «Склади ляльку»
  • Рухлива гра «Я, як Лялька-неваляйка»
  • Дидактичні ігри «Знайди таку саму квіточку», «Накрий схожий предмет», «Збери предмети одного кольору»
  • Підсумок

Прогулянка до весняного лісу

  • Навчати групувати предмети за сенсорними ознаками: колір, величина, форма; називати геометричні фігури, знаходити їх та розкладати в означених місцях
  • Вправляти у розрізненні сенсорних еталонів та різних діях із предметами й іграшками
  • Ознайомлювати з поняттями «один», «багато», «вгорі — внизу», «довгий — короткий», «великий — малий»

Демонстраційні:

  • корзина
  • муляжі капусти, моркви
  • потяг
  • іграшки — Зайчик, Їжачок, Лисичка, Білочка, Ведмедик

 

Роздаткові:

  • набори різноколірних геометричних
  • Організація дітей, зачитування листа від казкового персонажа
  • Дидактичні ігри «Кольоровий килимок», «Склади віночок», «Підбери ключ», «Склади кульки в корзину»
  • Рухлива гра
  • Підсумок

 

  • Спонукати розповідати чистомовки, вірші, чітко вимовляючи слова, не поспішаючи, з відповідною інтонацією
  • Вправляти в умінні виконувати рухи за віршованим текстом
  • Розвивати дрібну моторику, пам’ять, увагу, мислення, мовлення
  • Активізувати словник
  • Виховувати дружелюбність, турботливе ставлення до тварин
  • фігури (круг, квадрат, трикутник)
  • набори кульок різного кольору та величини
  • різноколірні квіти і стрічки
  • будинки з отворами для ключа та ключі різного кольору і форми
  •  

В гості до бабусі

  • Закріплювати знання про овочі та фрукти, їх кольори (зелений, червоний, жовтий і синій)
  • Навчати групувати предмети за сенсорними ознаками: колір, величина, форма
  • Вправляти у розрізненні сенсорних еталонів та різних діях із предметами й іграшками
  • Розширювати уявлення про свійських тварин
  • Розвивати вміння використовувати поняття «один — багато», «високий — низький», «широкий — вузький»; слово «дитинча»
  • Спонукати розповідати чистомовки, відгадувати загадки
  • Розвивати дрібну моторику, зорове сприймання, увагу, пам’ять, мислення, мову
  • Активізувати словник
  • Виховувати дружелюбність, турботливе ставлення до тварин

Демонстраційні

  • Лялька-бабуся
  • картки із зображенням будинку, галявини, річки з містками, великої та малої корзин
  • набір різноколірних корзин
  • широкий і вузький килимки

 

Роздаткові:

  • набір муляжів —капусти, яблука, груші, сливи, помідори, огірка, перцю, гарбуза, кукурудзи, винограду
  • іграшки — корова, коза, свиня, собака, кішка
  • Організація дітей
  • Дидактичні ігри «Зібрати овочі та фрукти», «Знайди маму та її дитинча», «Допоможи назвати килимок», «Пройдемо по містку», «На галявині»
  • Рухлива гра
  • Підсумок

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

Дидактичні вправи та ігри з сенсорного розвитку

Універсальним інструментом для роботи з дітьми раннього віку є дидактична гра. Вона одночасно є ігровим методом навчання дітей впродовж дошкільного дитинства, засобом виховання особистості та самостійною ігровою діяльністю малюка.

Дидактична гра є ефективним діагностичним засобом. Аналіз процесу гри та її результату дає змогу практичному психологу зробити висновки про рівень сенсорного розвитку кожної дитини.

Вважаємо, що дидактичним іграм належить основна роль у розвивальній роботі. Оскільки в ній пізнавальне завдання є основним і відкритим, на відміну від малювання, конструювання тощо.

Маленькі діти засвоюють відомості про навколишній світ, коли мають можливість не лише розглядати предмети, а й активно діяти. Під час дидактичних ігор дитина може самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами. У такий спосіб вона накопичує власний дієвий і чуттєвий досвід.

Ми підібрали і розробили для дітей дидактичні вправи та ігри з сенсорного розвитку. Особливу увагу звертали на їх багатофункціональність, різносторонність, привабливість для дітей, зручність проведення. Знання, отримані в ході дидактичної гри, діти поступово засвоюють у своїй самостійній діяльності.

Дидактична гра «Порівняй предмети»

Мета: розвивати вміння дітей порівнювати два предмети за величиною; активізувати у словнику дітей слова «високий — низький»; виховувати уважність, зосередженість.

Хід: Практичний психолог пропонує дітям порівняти предмети за величиною:

  • «Хто високий — черепаха чи жирафа?»
  • «Покажи низенький будинок»
  • «Вибери високу пірамідку» тощо.

Індивідуальна спрямованість сенсорного розвитку

За результатами спостереження за дітьми ми виявили групу дітей, які мали значні проблеми у сенсорному розвитку, зокрема такі:

  • не вирізняли форму, величину, колір як специфічні зовнішні ознаки предметів
  • не співвідносили предмети за визначеною ознакою за зразком та/або еталонною назвою
  • не розрізняли кольори за зразком та еталонною назвою.

Для таких дітей організували додаткову роботу щодо сенсорного розвитку. Ми сформували підгрупи для проведення індивідуальної роботи. У підгрупу об’єднали дітей з подібними проблемами у розвитку, наприклад, тих, хто:

  • не розрізняє фігури за геометричними формами
  • співвідносить предмети за величиною лише за крайніми параметрами — найменший чи найбільший
  • не співвідносить колір за еталонною назвою. Утім такі діти співвідносять предмети за колірним зразком, виконують завдання на кшталт «Знайди всі предмети такого кольору», «Збери всі фішки, однакові за кольором»
  • не володіє еталонними назвами фігур.

Тривалість кожного заняття становила 10-15 хв. Для кожної підгрупи у програму вносили зміни. Здебільшого розвивальну програму доповнювали дидактичними іграми, які стимулювали розрізнення тієї чи тієї ознаки, співвіднесення з еталонними назвами тощо. За потреби проводили додаткову роботу з деякими дітьми в індивідуальній формі.

Допомога вихователям

Допомога вихователям щодо сенсорного виховання дітей раннього віку здебільшого була спрямована на уточнення і розширення їхніх знань.

Ознайомлення з кожним видом еталонів має свої особливості. Приміром, сприйняти колір можна лише зорово. Для ознайомлення з геометричними формами істотну роль відіграє навчання дітей прийому обведення контуру й зіставлення фігур.

Маленькі діти ще не вміють самостійно розглядати предмети, помічати їхні ознаки — форму, колір, величину. Тому вихователі мають цілеспрямовано формувати сенсорні дії та сприяти, аби діти оволоділи сенсорними еталонами. Для цього, окрім дидактичних ігор, доцільно використати дидактичні іграшки — мотрійки, пірамідки, сортери тощо. Також фотографії, картинки, залишковий матеріал та природні ресурси, зокрема квітники. Архітектура та дизайн приміщень групи та дошкільного закладу — це також ресурси, які слід використати у роботі щодо розвитку у дітей уявлень про форму, колір, величину.

У процесі роботи з дітьми раннього віку щодо сенсорного розвитку провели консультацію для педагогів.

План-конспект консультації для педагогів про сенсорний розвиток дошкільників

Уміння сприймати, обстежувати предмети не з’являються в дитини самі собою. Допомогти сформувати їх має педагог, який створює систему розвитку чуттєвого досвіду кожного малюка.

Під час спеціальних занять зосереджуйтеся на сенсорному вихованні дітей. Закріпіть уявлення, які діти отримали на занятті, за допомогою ігор, щоденних дій із предметами, іграшками, посібниками. Такі дії нетривалі, оскільки увага дітей доволі швидко переключається з предмета на предмет. Утім малюк знову і знову повертається до знайомих предметів, повторюючи засвоєні й освоюючи нові дії. Так виникає розвивальний ефект.

Робота з сенсорного виховання та розвитку сенсорних процесів з дітьми другого-третього року життя стає ефективною, якщо педагог дотримується правил.

Ігри й заняття спрямовуйте на розв’язання розвивальних завдань. На другому-третьому році життя у дитини формується вміння стежити за діями дорослого. Вона починає розуміти коментуюче мовлення дорослого. Тому стимулюйте в неї природне прагнення наслідувати дорослого, а також сприймати і виділяти властивості предметів, визначати їх призначення, оволодівати способами дій, які демонструє дорослий, досягати необхідного результату, бачити як окремі, так і взаємопов’язані дії з предметами, розвивати вміння підпорядковувати свої дії інструкції. Для дитини раннього віку слово стає регулятором її дій. Тому дорослий має обов’язково супроводжувати показ детальним поясненням.

Педагог має сприяти розвитку уміння орієнтуватися в навколишньому середовищі, мовленню та моторики, ускладненню різних видів діяльності. У ранньому віці виховні завдання тісно пов’язані між собою. Зокрема, встановлено зв’язок між розвитком мовлення, рухом, сприйманням, накопиченням вражень, розвитком дрібної моторики. Велике значення для розвитку мовлення має розвиток дрібної моторики.

Заняття та ігри проводьте за планом відповідно до мети. Поступово ускладнюйте завдання та щодня повторюйте з дітьми вивчений матеріал. Важливо забезпечити дітям можливість активно діяти з матеріалом, для закріплення набутих умінь повторювати дії з подібними матеріалами, аби надалі використовувати їх у самостійних іграх.

Діяльність дітей раннього віку ліпше організовувати в індивідуальній формі. Утім можлива і групова чи підгрупова форми роботи. Кількість дітей на заняттях із сенсорного розвитку залежить від мети заняття, специфіки дидактичного матеріалу, особливостей розвитку дітей групи чи підгрупи та конкретної дитини.

Спостереження за навколишнім середовищем, екскурсії, під час яких провідна роль належить зоровому і слуховому сприйманню, можна проводити з усією віковою групою. Заняття, на яких педагог організує предметну діяльність, ефективні з невеликою кількістю учасників — четверо-шестеро дітей. Рівень розвитку дітей в одній підгрупі має бути приблизно однаковим. Дітей з уповільненим темпом розвитку залучайте до занять у парах. Партнером для таких дітей обирайте того, в кого вищий рівень розвитку та спокійна вдача.

Під час ознайомлення дітей із поняттями кольору, форми, величини поступово ускладнюйте завдання. Переходьте від елементарних завдань на групування однорідних предметів до врахування різних сенсорних властивостей під час групування. Педагог спочатку пропонує дітям ознайомитися з предметами, які можна обстежити через обмацування, погладжування. Пізніше діти пізнають такі сенсорні властивості, розпізнати які можна через зорове сприймання, приміром колір.

Ознайомлюйте дітей спочатку з контрастними властивостями предметів — круглої та квадратної форми, червоного й синього кольору, великими й малими за розміром. Відтак ознайомлюйте з предметами, ближчими за властивостями.

Спочатку розвивайте дії з предметами, які складаються із двох деталей, — мотрійками, втулками, пірамідками. Продемонструйте необхідні дії та детально поясніть їх. Приміром, діти охоче розкладають і збирають кубики, пірамідки, нанизують кільця, відкривають і закривають кришки.

Завдання моторного характеру поступово доповнюйте завданнями сенсорного (знайти такий самий), конструктивного характеру.

Запропонуйте дітям пограти з кільцями двох контрастних розмірів. Вони вибирають спочатку всі великі, а потім усі маленькі кільця.

Пропонуйте дітям ігри з будівельними матеріалами. Вони збагачують сенсорний досвід, дають змогу сформувати в дітей елементарні уявлення про форму, величину предметів та орієнтування у просторі.

Завдання педагога — створити умови для формування зорового, слухового, тактильного сприймання дітьми предметів, аби розпочати пізнання навколишнього середовища. Педагог формує елементарні уявлення про основні властивості кольору, форми, величини, простору, сили звуку на основі практичних дій з предметами. Цих дій необхідно спеціально навчати дитину, спонукати її до активності.

У дошкільному віці пізнання навколишньої дійсності і сенсорний розвиток дитини припиняються, хіба що коли вона спить. Під час гри, прогулянки на природі, занять, допомоги батькам тощо дитина сприймає різні предмети, діє з ними. У такий спосіб постійно збагачує свій чуттєвий та практичний досвід, який необхідний їй для повноцінного розвитку.

Результати роботи щодо сенсорного розвитку за такої організації показали її ефективність. Знання дітей при переході до ІІ молодшої групи відповідають програмовим завданням на початок навчального року. Ми не спостерігали певного регресу, який характерний для дітей після літнього періоду. Тож ми переконалися в цінності такої роботи: вона дає змогу забезпечити гармонійний розвиток особистості кожного вихованця.

 

Ірина Заброцька, практичний психолог ДНЗ №10 «Попелюшка», м. Чернівці



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді